Минулого тижня Росія знову зіткнулася з невдалим випробуванням міжконтинентальної балістичної ракети (МБР), призначеної для доставки навчальної бойової частини на відстань майже 6400 км. Схоже, що ракета не змогла подолати навіть 1200 метрів, впавши біля стартової шахти на полігоні Домбаровський в Оренбурзькій області недалеко від російсько-казахстанського кордону.
Відео, опубліковане російським блогом MilitaryRussia.ru, показало, як ракета зіходить з курсу відразу після старту, перекидається і втрачає тягу, перш ніж впасти на землю. При падінні спостерігалося відділення одного з компонентів, ймовірно, в рамках процедури порятунку корисного навантаження, відзначає старший науковий співробітник Інституту дослідження проблем роззброєння ООН (UNIDIR) Павло Подвіг. Кратер і слід від пожежі біля шахти зафіксовані супутниковими знімками.
Російські військові зберігають мовчання з приводу інциденту, але падіння ракети було видно і чутно на великій відстані від Домбаровської авіабази.
РС-28 «Сармат»: надзброя чи технічна головний біль?
Аналітики вважають, що запуск, ймовірно, був випробуванням ракети РС-28 «Сармат» (так званої «Сатани II»), призначеної для ураження цілей на відстані понад 18 000 кілометрів — це найдальнобійніша ракета у світі. «Сармат» створювався для заміни застарілих ракет Р-36М2 («Воевода» або SS-18 Satan), побудованих на території України за часів СРСР, і може нести до 10 ядерних бойових блоків або гіперзвукові плануючі блоки.
Президент Росії Володимир Путін раніше називав «Сармат» «справді унікальною зброєю», а Дмитро Рогозін — «надзброєю». Однак на практиці програма стикається з серією невдач: після першого успішного польоту в 2022 році відбулися катастрофічні інциденти, включаючи вибух шахти на півночі країни торік.
Французький аналітик Етьєн Маркуз відзначає, що недавній запуск з відремонтованої шахти в Домбаровському підсилює ймовірність того, що мова саме про «Сармат», а не про застарілу Р-36М2, випробування якої проводилися понад 10 років тому. Якщо це так, наслідки для середньої ланки російської ядерної могутності можуть бути серйозними: старі ракети Р-36М2 залишаються в експлуатації, але їхнє обслуговування ускладнене, а заміна відкладається на невизначений термін.
Технічні та стратегічні наслідки
Аварія демонструє вразливість і затримки модернізації російського ядерного арсеналу. Поки «Сармат» випробовується з перебоями, ресурси Збройних сил Росії спрямовані на війну в Україні, що додатково відкладає розвиток стратегічних сил.
Тим часом, Росія має на озброєнні легші МБР, здатні нести меншу кількість бойових блоків, і планує випробування комплексу «Ярс» найближчим часом. Ці ракети простіші в експлуатації та можуть використовуватися з мобільних установок, що робить їх надійнішою альтернативою за поточних проблем із «Сарматами».
Деякі російські експерти навіть висловлюють ідею про припинення програми «Сармат», вважаючи, що її дорогі та проблемні розробки не виправдовують стратегічних очікувань.
Спостереження за російськими випробуваннями ведуть іноземні служби. За кілька днів до останнього запуску ВПС США направили літак RC-135S Cobra Ball в район Аляски для контролю за траєкторією польоту та моніторингу дотримання договорів про стратегічні озброєння.
Останні інциденти показують, що, незважаючи на риторику російських лідерів про «унікальність» «Сармата», фактична готовність ракети до бойового чергування залишається під питанням. Навіть якщо запуск був демонстрацією, його результати явно не відповідають очікуванням і викликають сумніви в середньостроковій надійності російської ядерної тріади.
