13 жовтня в історії космонавтики відзначилося подіями, які показують, як змінювалися завдання дослідження космосу. Астрономи відкривали далекі галактики, перші наукові супутники вивчали радіаційний баланс Землі, сучасні апарати почали спостерігати за складом атмосфери, а розробники ракет випробовували нові способи повернення прискорювачів на Землю.
12 жовтня відбулося кілька важливих подій в історії освоєння космосу. Цього дня відбувся перший політ багатомісного космічного корабля, стартували радянські та китайські пілотовані місії, а автоматична станція Magellan завершила дослідження Венери.
11 жовтня в історії космонавтики відзначилося першими кроками NASA в дослідженні Місяця, важливим випробуванням корабля Apollo та кількома знаковими подіями в пілотованій космонавтиці. Цього дня стартував перший космічний апарат, запущений NASA, розпочалася пілотована місія Apollo 7, а астронавтка зі США Кетрін Салліван стала першою американкою, яка вийшла у відкритий космос.
10 жовтня в історії космонавтики відбулося кілька важливих подій, пов’язаних із дослідженням Сонячної системи, міжнародним космічним правом і комерційними польотами. Цього дня відкрили супутник Нептуна Тритон, набув чинності Договір про космос, а вантажний корабель SpaceX Dragon уперше виконав доставлення вантажів на МКС у межах комерційного контракту NASA.
9 жовтня в історії космонавтики відзначилося пілотованими польотами, запусками супутників і розвитком технологій обслуговування космічних апаратів на орбіті.
8 жовтня — дата, на яку припадає кілька помітних подій в історії космонавтики. У різні роки цього дня розпочиналася організаційна робота над першою американською пілотованою програмою, ухвалювалися важливі рішення для Apollo, завершувалася багаторічна місія біля Венери, а також відбувалися запуски й аварії космічних апаратів, що вплинули на подальший розвиток галузі.
7 жовтня 1959 року радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-3» вперше в історії передала на Землю знімки зворотного боку Місяця. До цього моменту людство ніколи не бачило цієї ділянки місячної поверхні: через синхронне обертання супутника навколо Землі він завжди звернений до нашої планети лише одним боком.
6 жовтня 1923 року американський астроном Едвін Хаббл зробив спостереження, яке змінило уявлення людства про масштаби Всесвіту. Досліджуючи туманність Андромеди, він виявив змінну зорю-цефеїду й зрозумів, що цей об’єкт розташований далеко за межами Чумацького Шляху.
Павло Попович став четвертим космонавтом Радянського Союзу та першим уродженцем України, який здійснив політ у космос. У серпні 1962 року він вирушив на орбіту на кораблі «Восток-4» і увійшов в історію як учасник першого групового польоту двох пілотованих космічних кораблів. Майже через 12 років Попович знову опинився в космосі — цього разу як командир «Союзу-14», який зістикувався з орбітальною станцією «Салют-3».
Європейський зонд SMART-1 3 вересня 2006 року врізався в Місяць. Це не була катастрофа — зіткнення було навмисним і стало фіналом трирічної місії, яка починалася як технічний експеримент, а завершилася успішною демонстрацією технології, що згодом стала важливою частиною далеких космічних місій.
30 квітня 2015 року космічний апарат MESSENGER завершив свою місію найдраматичнішим чином — на швидкості 14 000 км/год він врізався в поверхню Меркурія, залишивши на планеті кратер розміром з тенісний корт. Це був запланований, але від того не менш вражаючий фінал однієї з найуспішніших місій NASA до планет земної групи.
26 грудня 1974 року з космодрому Байконур ракета-носій «Протон-К» успішно вивела на орбіту радянську довготривалу орбітальну станцію «Салют-4». Станція стала важливим етапом у розвитку наукових та пілотованих космічних програм СРСР. Період експлуатації станції — 1974–1977 роки.
21 грудня 1968 року США зробили один з найсміливіших кроків в історії освоєння космосу — був запущений космічний корабель Apollo 8, який став першою пілотованою місією, що досягла Місяця та вийшла на його орбіту. Цей політ назавжди змінив уявлення про можливості людини за межами Землі та став вирішальним етапом програми Apollo.
25 вересня 1992 року з мису Канаверал за допомогою ракети-носія Titan III NASA здійснило запуск автоматичного апарата Mars Observer, однієї з найамбітніших місій з вивчення Червоной планети. Проект мав стати важливим кроком у детальному дослідженні Марса, забезпечивши вчених унікальними знімками поверхні та даними про його атмосферу.
24 вересня 1970 року о 4:50 апарат станції «Луна-16», що повертається, масою 35 кг був відокремлений від ракети «Місяць — Земля», о 8:10 ранку він увійшов в атмосферу Землі, на висоті 14,5 км розкрився гальмівний парашут, який відокремився на висоті 11 км, при цьому відкрився основний парашут, і о 8:26 апарат, що повертається, здійснив м'яку посадку на території СРСР в 80 кілометрах на південний схід від міста Джезказган в Казахстані.
23 вересня 1999 року NASA втратило міжпланетну станцію Mars Climate Orbiter (MCO), призначену для вивчення клімату Марса та ретрансляції зв'язку з посадковим апаратом. Після майже десятимісячного перельоту зонд мав вийти на орбіту і розпочати тривалу програму спостережень — але зв'язок із апаратом було безповоротно втрачено під час маневру входу в атмосферу.
У вересні 1968 року радянський автоматичний апарат «Зонд-5» став першою в історії космічною місією, що облетіла Місяць з живими організмами на борту та благополучно повернулася на Землю. Політ продемонстрував можливість безпечного повернення біологічного вантажу з навколомісячної траєкторії та став важливою віхою на шляху до пілотованих обльотів і подальшого освоєння Місяця.
12 травня 1965 року радянський космічний апарат «Луна-5» завершив свою місію невдачею, зіткнувшись із поверхнею Місяця. Апарат був запущений 9 травня 1965 року з космодрому Байконур із метою здійснити м'яку посадку на Місяць. Основною задачею місії було дослідження місячної поверхні та передача даних на Землю.
У цей день, 5 травня 1961 року, американський астронавт Алан Шепард став першим громадянином США, який побував у космосі. Його політ на борту космічного корабля Mercury-Redstone 3, більш відомого як Freedom 7, став знаковою подією в історії космічної гонки.
Рівно 58 років тому, 4 травня 1967 року, з мису Канаверал ракетою Atlas-Agena було запущено космічний апарат Lunar Orbiter 4. Це був четвертий із п’яти зондів NASA, створених для картографування поверхні Місяця перед програмою «Аполлон».
28 квітня 1991 року космічний шаттл Discovery стартував з майданчика LC-39A Космічного центру Кеннеді у Флориді, розпочавши місію STS-39. Це був 12-й політ шаттла Discovery та 40-а місія програми Space Shuttle.
Паливо для космічних публікацій
