Європейський зонд SMART-1 3 вересня 2006 року врізався в Місяць. Це не була катастрофа — зіткнення було навмисним і стало фіналом трирічної місії, яка починалася як технічний експеримент, а завершилася успішною демонстрацією технології, що згодом стала важливою частиною далеких космічних місій.
30 квітня 2015 року космічний апарат MESSENGER завершив свою місію найдраматичнішим чином — на швидкості 14 000 км/год він врізався в поверхню Меркурія, залишивши на планеті кратер розміром з тенісний корт. Це був запланований, але від того не менш вражаючий фінал однієї з найуспішніших місій NASA до планет земної групи.
26 грудня 1974 року з космодрому Байконур ракета-носій «Протон-К» успішно вивела на орбіту радянську довготривалу орбітальну станцію «Салют-4». Станція стала важливим етапом у розвитку наукових та пілотованих космічних програм СРСР. Період експлуатації станції — 1974–1977 роки.
21 грудня 1968 року США зробили один з найсміливіших кроків в історії освоєння космосу — був запущений космічний корабель Apollo 8, який став першою пілотованою місією, що досягла Місяця та вийшла на його орбіту. Цей політ назавжди змінив уявлення про можливості людини за межами Землі та став вирішальним етапом програми Apollo.
25 вересня 1992 року з мису Канаверал за допомогою ракети-носія Titan III NASA здійснило запуск автоматичного апарата Mars Observer, однієї з найамбітніших місій з вивчення Червоной планети. Проект мав стати важливим кроком у детальному дослідженні Марса, забезпечивши вчених унікальними знімками поверхні та даними про його атмосферу.
24 вересня 1970 року о 4:50 апарат станції «Луна-16», що повертається, масою 35 кг був відокремлений від ракети «Місяць — Земля», о 8:10 ранку він увійшов в атмосферу Землі, на висоті 14,5 км розкрився гальмівний парашут, який відокремився на висоті 11 км, при цьому відкрився основний парашут, і о 8:26 апарат, що повертається, здійснив м'яку посадку на території СРСР в 80 кілометрах на південний схід від міста Джезказган в Казахстані.
23 вересня 1999 року NASA втратило міжпланетну станцію Mars Climate Orbiter (MCO), призначену для вивчення клімату Марса та ретрансляції зв'язку з посадковим апаратом. Після майже десятимісячного перельоту зонд мав вийти на орбіту і розпочати тривалу програму спостережень — але зв'язок із апаратом було безповоротно втрачено під час маневру входу в атмосферу.
У вересні 1968 року радянський автоматичний апарат «Зонд-5» став першою в історії космічною місією, що облетіла Місяць з живими організмами на борту та благополучно повернулася на Землю. Політ продемонстрував можливість безпечного повернення біологічного вантажу з навколомісячної траєкторії та став важливою віхою на шляху до пілотованих обльотів і подальшого освоєння Місяця.
12 травня 1965 року радянський космічний апарат «Луна-5» завершив свою місію невдачею, зіткнувшись із поверхнею Місяця. Апарат був запущений 9 травня 1965 року з космодрому Байконур із метою здійснити м'яку посадку на Місяць. Основною задачею місії було дослідження місячної поверхні та передача даних на Землю.
У цей день, 5 травня 1961 року, американський астронавт Алан Шепард став першим громадянином США, який побував у космосі. Його політ на борту космічного корабля Mercury-Redstone 3, більш відомого як Freedom 7, став знаковою подією в історії космічної гонки.
Рівно 58 років тому, 4 травня 1967 року, з мису Канаверал ракетою Atlas-Agena було запущено космічний апарат Lunar Orbiter 4. Це був четвертий із п’яти зондів NASA, створених для картографування поверхні Місяця перед програмою «Аполлон».
28 квітня 1991 року космічний шаттл Discovery стартував з майданчика LC-39A Космічного центру Кеннеді у Флориді, розпочавши місію STS-39. Це був 12-й політ шаттла Discovery та 40-а місія програми Space Shuttle.
У цей день, 27 квітня 1961 року, ракета-носій Juno II успішно вивела на орбіту супутник Explorer 11 — перший у світі апарат, спеціально призначений для вивчення космічних гамма-променів.
У цей день, 25 квітня 1961 року, NASA здійснило спробу запуску ракети Atlas LV-3B з космічним апаратом Mercury в рамках місії Mercury-Atlas 3 (MA-3). Це був важливий безпілотний тест перед майбутніми пілотованими польотами програми "Меркурій".
24 квітня 1970 року Китай став п'ятою країною світу, яка самостійно вивела супутник на орбіту. Ця подія ознаменувала народження китайської космічної програми: ракета-носій Long March 1 успішно вивела на орбіту апарат Dong Fang Hong 1 (з китайської — «Схід багряний»).
У цей день, 23 квітня 1967 року, стартувала перша пілотована місія радянського космічного корабля нового покоління — «Союз-1». Запуск з космодрому Байконур став трагічною сторінкою в історії світової космонавтики. На борту перебував Володимир Комаров, льотчик-космонавт СРСР, який здійснював свій другий політ у космос.
У цей день, 19 квітня 1971 року, ракета «Протон-К» з космодрому Байконур вивела на орбіту «Салют-1» — першу в історії людства орбітальну станцію. Це був не просто черговий запуск, а колосальний крок до освоєння тривалого перебування людини в космосі.
17 квітня 2007 року з пускової установки на космодромі Байконур стартувала ракета «Дніпро», яка вивела на орбіту групу малих супутників. Цей запуск став одним з яскравих прикладів використання колишніх міжконтинентальних балістичних ракет у мирних космічних цілях.
16 квітня 1972 року стало важливою віхою в історії освоєння космосу: цього дня з космодрому Кеннеді у Флориді стартувала місія «Аполлон-16», яка прямувала до Місяця. Цей запуск, здійснений за допомогою потужної ракети-носія «Сатурн V», став частиною амбітної програми NASA «Аполлон», метою якої було дослідження супутника Землі.
Ракета «Протон-К» - на той час радянська ракета-носій - запустила 9 серпня 1973 року автоматичну міжпланетну станцію (АМС) «Марс-7» для дослідження Марса.
Цього дня 73 роки тому розпочалася ера суборбітальних польотів — 1951 року з полігону Капустин Яр запущено геофізичну ракету Р-1 із собаками Циганом і Дезіком на борту.
Паливо для космічних публікацій
