Американський підрозділ британської оборонної компанії BAE Systems отримав контракт на $45,5 млн для забезпечення інженерно-технічної підтримки стратегічних ракет Trident II D5. Роботи виконуватимуться в інтересах ВМС США та Королівського флоту Великої Британії.
Йдеться про модифікацію чинного контракту — вже 51-шу за рахунком, яка передбачає роботи за чотирма ключовими напрямами: системна інженерія та інтеграція, випробувальна інженерія, аналіз даних, а також інженерія безпеки. Цей обсяг робіт охоплює всі рівні ракетної системи — від самої ракети до систем керування вогнем, навігації та пускових інтерфейсів на підводному човні. Завдання BAE Systems — забезпечувати технічну узгодженість між усіма компонентами, перевіряти, що зміни в одному елементі не порушують роботу інших, і виявляти ризики до того, як вони переростуть у проблеми під час експлуатації.
Географія робіт
Контракт передбачає розподіл робіт між кількома локаціями. Основний обсяг (49%) виконуватиметься в штаб-квартирі BAE Systems у Роквіллі, штат Меріленд. Ще 18% припадає на Вашингтон, округ Колумбія, де розташований офіс Управління стратегічних систем ВМС США. Решта робіт розподілена між іншими об'єктами на територіях США та Великої Британії.
Контракт діятиме до 30 вересня 2026 року. Він укладений без конкурсу через унікальну експертизу BAE Systems у цій чутливій сфері. Компанія має багаторічний досвід роботи за програмою Trident — її співпраця з Управлінням стратегічних систем розпочалася ще 1956 року.
Контракт вигідний не лише США, а й Великій Британії в межах програми Foreign Military Sale. Цінність угоди полягає в тому, що вона підтримує єдину трансатлантичну архітектуру стратегічного стримування. США та Велика Британія використовують однакові ракети Trident II D5, спільний логістичний ланцюг та єдину інженерну базу, що сягає корінням Угоди про продаж Polaris 1963 року.
Характеристики ракети
Trident II D5 (UGM-133A) — це триступенева твердопаливна балістична ракета підводного базування (SLBM). Її розробила корпорація Lockheed Martin, а на озброєння вона надійшла 1990 року у ВМС США та 1994 року — у Королівського флоту Британії. Вона має дальність понад 12 000 км і здатна нести до 8–12 ядерних блоків індивідуального наведення. Залежно від комплектації, це можуть бути бойові частини потужністю 100 кілотонн (W76) або 475 кілотонн (W88). Така вогнева міць робить Trident II першою американською підводною ракетою, здатною уражати сильно захищені цілі — шахти міжконтинентальних балістичних ракет або підземні командні бункери. Точність ракети складає близько 90 метрів (кругове ймовірне відхилення).
Ракета є основою морського компонента ядерної тріади США, а також ядерного стримування Великої Британії. Встановлена на американських підводних човнах класу Ohio та британських Vanguard. У перспективі її нестимуть новітні Columbia (США) та Dreadnought (Британія). За довгі роки експлуатації ракета підтвердила свою надійність — понад 190 успішних випробувальних пусків.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Довжина | 13,4–13,6 м |
| Діаметр | 2,11 м |
| Стартова маса | ~59 000 кг |
| Двигун | 3 ступені, твердопаливний (NEPE-75) |
| Вартість | ~$30–31 млн за одиницю |
Контекст модернізації
Новий контракт BAE Systems є частиною ширшої програми продовження терміну служби Trident II D5 Life Extension 2 (D5LE2). Програма спрямована на заміну застарілих компонентів і збереження оперативної здатності ракет до 2040-х років (а за деякими планами — до 2080-х).
Окрім BAE Systems, у межах цієї програми працюють:
- Lockheed Martin — отримала $850 млн на програму D5LE2 у квітні 2026 року.
- General Dynamics Mission Systems — отримала $255 млн на модернізацію системи керування вогнем для сумісності з човнами класу Columbia.
На жовтень 2026 року заплановано розгортання апгрейду Increment 8, який оновлює суднову навігаційну підсистему на всіх типах підводних човнів обох країн. У вересні 2025 року відбулося успішне випробування ракети в оновленій конфігурації під час запуску з підводного човна класу Ohio біля узбережжя Флориди.
Підтримка боєготовності ракет Trident II D5 відбувається на тлі складного стратегічного середовища. Аналітики зазначають, що США та їхні союзники стикаються зі швидкою модернізацією ядерних арсеналів Росії та Китаю, розвитком гіперзвукових ракет, здатних скорочувати час попередження, та розширенням систем доступу й заборони доступу (A2/AD), які ускладнюють динаміку стримування .
У цьому контексті надійність, прихованість та постійна присутність підводних човнів з балістичними ракетами залишаються центральними для забезпечення гарантованого удару у відповідь та підтримання стратегічного балансу проти дедалі напористіших держав-конкурентів.
Статтю підготовлено на основі матеріалів Defence Blog, Army Recognition, BBC, Missile Threat (CSIS), FAS, офіційних контрактів Міністерства оборони США та UK Defence Journal.
