Українська оборонна компанія Fire Point офіційно приєдналася до протиракетної коаліції та представила амбітний пан'європейський проєкт протиракетної оборони під назвою FREYA. Система базується на українському перехоплювачі FP-7.x та інтегрується з натовськими стандартами та існуючою західною інфраструктурою ППО.
Про це повідомив співзасновник та головний конструктор Fire Point Денис Штілерман. За його словами, мета проєкту — створити єдину захищену систему протиповітряної та протиракетної оборони Європи, незалежну від окремих виробників компонентів.
«Незважаючи на спроби втручання та багато відволікаючих факторів, наш караван рухається далі. Fire Point приєднується до протиракетної коаліції. Незабаром ракети-перехоплювачі будуть у небі не тільки над Україною, а над усією Європою», — заявив Штілерман.
Ракета-перехоплювач FP-7.x
Центральним елементом системи є ракета-перехоплювач FP-7.x — важкий дальній перехоплювач, який завдяки використанню композитних матеріалів має полегшену конструкцію порівняно з аналогами. Його основні характеристики:
| Параметри | |
|---|---|
| Швидкість | 1500–2000 м/с (приблизно 4,4–5,9 Маха) |
| Довжина | 7,25 м |
| Зовнішній діаметр (з обтічником) | 1,15 м |
| Діаметр корпусу | 0,53 м |
| Головка самонаведення | інфрачервона від Diehl Defence (Німеччина) |
Діапазон швидкості 1500–2000 м/с ставить FP-7.x у категорію високошвидкісних перехоплювачів, необхідних для ураження балістичних ракет на кінцевій ділянці траєкторії. Конструкція ракети базується на радянській ракеті 48Н6 (для комплексу С-400), але з композитним корпусом, новою електронікою та спрощеним «гарячим» стартом.
Архітектура системи
Система FREYA побудована на інтеграції компонентів від провідних європейських оборонних компаній. Її головна перевага — відкрита архітектура, що дозволяє уникати прив'язки до єдиного постачальника.
Основні компоненти системи:
- Радари дальнього виявлення: на вибір SAAB Giraffe 8A/4A (Швеція), Thales Ground Master 400 (Франція) або Hensoldt TRML-4D (Німеччина).
- Радари підсвітки та наведення: Weibel GFTR-2100/48 або Leonardo KRONOS Land.
- Командний центр: Kongsberg Fire Distribution Center (FDC) з відкритою архітектурою.
- Інтеграційний протокол: Link-16 (стандарт НАТО STANAG 5516).
- Пускова установка: легка мобільна установка власного виробництва Fire Point.
Використання Link-16 дозволяє інтегрувати FREYA з наявною українською системою управління військами Delta, яка вже підключена до цього протоколу. Нагадаємо, що Україна отримала ліцензію на використання інтерфейсу CRC НАТО 29 травня 2025 року.
Економіка проєкту
Презентація FREYA як пан'європейського, а не суто українського проєкту, є її найамбітнішою частиною. Використання стандартних компонентів від SAAB, Thales, Hensoldt, Weibel, Leonardo та Kongsberg поряд з українським перехоплювачем та пусковою установкою надає системі справді багатонаціонального характеру.
Одним із ключових завдань проєкту є радикальне зниження вартості перехоплення балістичних цілей. Цільова собівартість одного перехоплення системою FREYA становить менше $1 млн, що значно дешевше за використання ракет Patriot (від $4 млн за одну ракету, при тому що на одну ціль часто витрачається кілька ракет).
Співпраця з Німеччиною та поточний статус
Раніше, у квітні 2026 року, Україна та Німеччина домовилися активізувати співпрацю у сфері протиракетної оборони, зокрема щодо проєкту FREYA. Технологічну угоду підписали Fire Point та німецька Diehl Defence — виробник ракет та систем ППО, відома своїми системами IRIS-T.
Станом на середину травня 2026 року проєкт перебуває на стадії публічної презентації та залучення партнерів. Незважаючи на те, що низка переговорів щодо FREYA була тимчасово відкладена на початку травня на тлі інформаційної кампанії проти Fire Point, сама компанія підтверджує рух проєкту та свою участь у протиракетній коаліції.
Дискусії навколо проєкту: репутаційні ризики та політичний тиск
Незважаючи на амбітні технологічні цілі, проєкт FREYA зіткнувся з серйозними викликами, що не мають прямого відношення до інженерії. Основна напруга точиться навколо питань корупції та політичної доцільності.
Корупційний скандал та репутація Fire Point
Найбільшою проблемою для проєкту став розголос навколо компанії-розробника Fire Point. ЗМІ та антикорупційні органи оприлюднили дані про можливий зв'язок компанії з санкційним бізнесменом Тимуром Міндичем, який є фігурантом справи про корупцію на майже $100 млн. Це викликало заклики до перевірки контрактів компанії, а в окремих випадках — до її націоналізації. Сам засновник Fire Point Денис Штілерман заявляє, що відмовив Міндичу в купівлі частки компанії.
Вплив на міжнародну співпрацю
Інформаційна кампанія збіглася з ключовими міжнародними переговорами щодо FREYA. Як зазначають аналітики, це призвело до відтермінування важливих зустрічей та створює ризик втрати довіри з боку європейських партнерів, які фінансують виробництво української зброї . Таким чином, проєкт потрапив у пастку: з одного боку, європейські інвестори демонструють інтерес (наприклад, залучення німецької Diehl Defence), а з іншого — скандали можуть зробити компанію «токсичною» для партнерів.
Політичний підтекст та позиція США
Окремі аналітики розглядають інформаційну атаку на FREYA як спробу зберегти залежність європейського ринку ППО від американських систем Patriot . Варто зазначити, що створення європейської альтернативи Patriot (з цільовою вартістю перехоплення менше $1 млн проти поточних
$4 млн) є економічно та політично невигідним для деяких виробників, які мають свої інтереси на цьому ринку.
