Україна замовить у Німеччини ще кілька тисяч керованих ракет для систем протиповітряної оборони IRIS-T. Про це 8 вересня заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус перед початком засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».
Удар по ракетно-космічному центру «Прогрес» у Самарі може мати серйозні наслідки для російської космічної програми. У ніч на 15 серпня 2026 року об'єкт було уражено ракетами FP-5 «Фламінго», а опубліковані 18 серпня супутникові знімки показали масштабні пошкодження підприємства. Імовірно, один із ударів припав на корпус 106А, пов'язаний із виробництвом електроніки та систем управління для ракет-носіїв «Союз-2».
Українська оборонна компанія Fire Point офіційно приєдналася до протиракетної коаліції та представила амбітний пан'європейський проєкт протиракетної оборони під назвою FREYA. Система базується на українському перехоплювачі FP-7.x та інтегрується з натовськими стандартами та існуючою західною інфраструктурою ППО.
Україна випробовує ракету повітряного старту і може вийти на орбіту вже до кінця цього року, потенційно випередивши низку західноєвропейських космічних стартапів, які роками намагаються запустити власні малі ракети-носії.
Російська влада запровадила новий режим інформаційної завіси навколо пусків з космодрому Плесецьк (Архангельська область) після серії спроб атак безпілотників на об'єкт. Таке рішення призвело до того, що традиційні повідомлення для авіації та моряків (NOTAM) стали наддовгими та неточними, а точний час старту ракет тепер неможливо передбачити заздалегідь.
На конференції та збройовій виставці «Road to URC — Security and Defense Dimension» у польському Жешуві, що проходила 26–27 квітня 2026 року, українська компанія Fire Point вперше публічно продемонструвала макет балістичної ракети FP-9. За заявами розробника, виріб здатний уражати цілі на відстані до 855 км, що дозволяє завдавати ударів по Москві.
Головне управління розвідки України здійснило два успішних ракетних запуски в космос під час триваючої повномасштабної війни з Росією, досягнувши висот понад 100 кілометрів та 204 кілометрів відповідно, за словами Федора Веніславського, голови підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
28 лютого 2026 року виповнюється 34 роки від дня створення Державного космічного агентства України. Дата, яка колись супроводжувалася розмовами про нові ракети та власні запуски, сьогодні минає в зовсім іншій атмосфері — атмосфері переосмислення та боротьби за збереження самої галузі.
В Україні готуються до важливого кроку в розвитку космічної інфраструктури — перший український комерційний супутник зв’язку UASAT‑NANO планують запустити у жовтні 2026 року. Для цього вже зарезервовано місце на ракеті‑носії для виведення апарата на орбіту.
Останній український супутник «Січ-2-30» завершив свою орбітальну місію у жовтні 2025 року. Тепер Україна залишилася без власного апарата на орбіті. Але чеські партнери вирішили підстрахувати нас — вони обіцяють передати сучасний супутник дистанційного зондування Землі.
Український мобільний оператор Kyivstar готується до масштабного тестування супутникової технології Starlink Direct to Cell, яка дозволить підключатися до зв'язку напряму зі стандартних мобільних телефонів. Випробування пройдуть майже по всій території країни, за винятком прикордонних регіонів, зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій.
Міністерство оборони Великобританії прискорює поставки критично важливих зенітних та ударних ракет для України, випередивши початковий графік поставок на п'ять місяців. Під прискорену програму потрапили сотні легких багатоцільових ракет Martlet (LMM), вироблених у Белфасті компанією Thales та що поставляються Україні в рамках британської програми передачі озброєнь.
Український супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2-1» (він же «Січ-2-30») увійшов у щільні шари атмосфери та припинив існування 8 жовтня 2025 року. За розрахунками Центру космічних спостережень НЦУВКЗ ДКА, апарат перетнув межу близько 100 км над Землею о 22:22:02 (UTC) у точці з координатами 156.96° з. д., 53.91° п. ш. (біля узбережжя Аляски). Запис про припинення існування супутника в базах спостережень також є у міжнародних реєстрах.
Співзасновник і генеральний директор українського аерокосмічного стартапу Promin Aerospace Міша Рудомінський оголосив про відхід з посади CEO. У своєму LinkedIn він повідомив, що покидає посаду генерального директора, щоб повністю зосередитися на іншому проєкті в сфері defence-tech — компанії Himera.
17 квітня 2007 року з пускової установки на космодромі Байконур стартувала ракета «Дніпро», яка вивела на орбіту групу малих супутників. Цей запуск став одним з яскравих прикладів використання колишніх міжконтинентальних балістичних ракет у мирних космічних цілях.
9 квітня 2025 року в Брюсселі, під час засідання Ради асоціації між Україною та Європейським Союзом, було підписано угоду, яка надає Україні можливість брати участь в окремих компонентах Космічної програми ЄС. З боку України його підписав представник при ЄС Всеволод Ченцов.
У Міністерстві оборони України створено Управління космічної політики, метою якого є інтеграція державних і приватних підприємств, а також наукових установ космічної галузі для взаємодії із Збройними силами України. Про це повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Чорногоренко під час форуму Space For Ukraine.
Компанія Firefly Space Systems (FSS) була заснована в січні 2014 року колишнім інженером, який вже мав досвід роботи у будуванні двигунів у компаніях SpaceX, Virgin Galactic і Blue Origin Томом Марк'юзіком, П. Дж. Кінгом, Майклом Блумом та маленькою групою інженерів за власний кошт. У листопаді того ж року підприємство перебралося з Гоуторна, що в Каліфорнії, до Сідар-Парку (Cedar Park) в Техасі.
В 90-і роки аналіз ринку комерційних космічних послуг показував стійкий попит на запуск багатотонних космічних апаратів зв’язку, якій не могли задовольнити ракети-носії, які існували на той час. Українське КБ «Південне» вже мало на той час ракету «Зеніт-2», яка відзначалася надійністю, автоматизацією передпускових перевірок і пуску, точністю виведення на орбіту та інших корисних якостей.
Якщо держава має амбіції бути на рівних з провідними «космічними» державами, то їй треба мати не тільки власне більш-менш оформлене у металі виробництво ракет та корисних навантажень для них, а й доступ до космодрому, у найкращому разі — власний космодром.
Називаючі «квазігромадянськими» об'єкти та інфраструктуру в космосі, яку використовують США та їхні союзники в ході конфлікту в Україні, Росія заявляє, що може їх визначати законною метою для удару у відповідь.
На міжнародній морській та авіаційно-космічній виставці LIMA'2023, що проходила 22 травня 2023 року, відбулася робоча онлайн-зустріч делегацій Державного космічного агентства України та Малайзійського космічного агентства (MYSA). Зустріч була організована за підтримки Посольства України у Малайзії.
Яскраві спалахи у небі невідомого об'єкту над Києвом тривали 5 секунд і були викликані метеором діаметром близько півметра. Про це повідомляє Міжнародна метеорна організація.
В четвер, представник Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) Роберт Маргетти повідомив, що американський космічний апарат RHESSI зійшов із навколоземної орбіти та згорів у атмосфері Землі у середу.
Уряди десятиліттями покладалися на космічні активи. Крім застосування у сфері оборони та національної безпеки, космічні технології особливо добре підходять для боротьби з різними типами природних, техногенних та соціальних небезпек та загроз. Вони дозволяють отримувати важливі дані, забезпечують раннє попередження, у разі потреби формують резервні вузли для телекомунікацій та пропонують точні навігаційні інструменти.
Європейське космічне агентство пов'язало невдалий пуск ракети Vega C у грудні минулого року з використанням в апараті українських матеріалів, пише Associated Press.
Україна розірвала міжурядову угоду з Росією щодо співробітництва у сфері мирного дослідження космосу. Документ було підписано 1996 року.
У США 3 січня виведуть на орбіту Землі наносупутник PolyITAN-HP-30, створений фахівцями КПІ ім. Ігоря Сікорського. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки. Це типовий двоблочний супутник формату 2U CubeSat.
Повна офіційна назва цього міжурядового документу – «Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла». Є основою міжнародного космічного права. Договір підписали Сполучені Штати Америки, Великобританія та Радянський Союз 27 січня 1967 року, набрав чинності 10 жовтня 1967 року. Станом на 2020 рік 110 країн є державами-учасницями договору, а ще 23 підписали договір, але не завершили ратифікацію.
Паливо для космічних публікацій
