Космічні сили США (United States Space Force, USSF) виділили контракти на суму до 3,2 млрд доларів групі з 12 компаній для розробки прототипів орбітальних перехоплювачів у рамках перспективної системи протиракетної оборони Golden Dome.
Про рішення 24 квітня оголосило командування Космічних систем (Space Systems Command, SSC). Йдеться про 20 угод, укладених наприкінці 2025 та на початку 2026 року з використанням механізму Other Transaction Authority (OTA), який дозволяє фінансувати одразу кілька конкуруючих проєктів без вибору єдиного генерального підрядника на ранній стадії.
До списку підрядників увійшли як найбільші оборонні корпорації, так і нові приватні космічні компанії: SpaceX, Lockheed Martin, Northrop Grumman, Raytheon, а також Anduril Industries, Booz Allen Hamilton, General Dynamics Mission Systems, GITAI USA, Quindar, Sci-Tec, True Anomaly та Turion Space. Такий широкий склад відображає прагнення Пентагону розширити промислову базу та активніше використовувати комерційні інновації.
Орбітальні перехоплювачі являють собою супутники, призначені для знищення ракет на ранній стадії польоту — так званій фазі розгону (boost phase), ще до відокремлення бойових блоків або хибних цілей.
Система Golden Dome задумується як багаторівнева архітектура протиракетної оборони США, що об'єднує наземні, повітряні та космічні сенсори й перехоплювачі в єдину мережу. Одним із найамбітніших елементів проєкту є розміщення перехоплювачів на орбіті — рішення, яке потенційно дозволяє перехоплювати загрози максимально рано, але пов'язане з серйозними технічними та фінансовими складнощами.
За словами полковника Брайона Макклейна, який курує напрямок космічних бойових систем, демонстрація «початкових можливостей» запланована на 2028 рік. При цьому компаніям необхідно не тільки підтвердити працездатність технологій, але й довести можливість їх масштабного виробництва за прийнятною ціною.
Ключовим фактором залишається економічна ефективність. Керівник програми Golden Dome генерал Майкл Гетлейн підкреслює, що саме вартість визначить долю орбітальних перехоплювачів. Сьогодні одна протиракета може коштувати мільйони доларів, тоді як атакуючі засоби — ракети або дрони — часто значно дешевші, створюючи дисбаланс на користь противника.
Якщо система не зможе забезпечувати масовий перехоплення загроз за розумною ціною, вона ризикує бути перевантаженою. У такому разі Пентагон може зробити ставку на альтернативні ешелони ПРО — включаючи наземні шахтні установки та морські платформи.
Незважаючи на технологічну реалізованість концепції перехоплення на розгінній ділянці, залишається відкритим питання: чи вдасться реалізувати її в промислових масштабах і з економікою, прийнятною для захисту всієї території США.
