Головне управління розвідки України здійснило два успішних ракетних запуски в космос під час триваючої повномасштабної війни з Росією, досягнувши висот понад 100 кілометрів та 204 кілометрів відповідно, за словами Федора Веніславського, голови підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Веніславський розкрив інформацію про запуски в інтерв'ю РБК-Україна, описавши їх як бойові завдання, виконані під командуванням тодішнього начальника Головного розвідувального управління Кирила Буданова та іншого керівництва ГУР. Обидва запуски були офіційно зафіксовані технічними засобами, сказав він.
Масштаб того, що описав Веніславський, виходить далеко за межі двох орбітальних запусків. Та сама робоча група в складі ГУР також провела те, що він охарактеризував як перше на європейському континенті: запуск ракети-носія з транспортного літака, що летів на висоті близько 8000 метрів.
«Це було зроблено вперше на території Європейського континенту і вдруге в світовій історії», — сказав Веніславський, зазначивши, що США вперше здійснили аналогічний повітряний запуск у середині 1970-х років. Він додав, що рекорд висоти України для такого запуску є вищим, ніж було досягнуто раніше.
Веніславський прямо заявив, що це були не експериментальні і не дослідницькі запуски. «Це було виконання бойових завдань під керівництвом тодішнього начальника Головного розвідувального управління Кирила Буданова та іншого керівництва ГУР», — сказав він. «Підрозділ досяг як унікальних технічних результатів, так і виконав суто військові завдання». Посадова особа не уточнила, які саме військові завдання були виконані під час космічних запусків, але зазначила, що вони були пов'язані зі здатністю України впливати на засоби противника, що діють у космосі.
Розкрита інформація також включала подробиці про категорію озброєнь, яка, за словами Веніславського, залишається значною мірою невідомою громадськості. «У нас є ракети, про які майже ніхто не знає, але які здатні завдавати ударів по території противника на відстанях до 500 кілометрів і літати на гіперзвукових швидкостях», — сказав він. «І ми успішно використовуємо їх у ході бойових дій. Але їхнє основне призначення — для виконання особливих операцій, у тому числі й тих, про які ми щойно говорили».
Заява прямо пов'язує ракети гіперзвукового класу з космічними пусковими місіями, проведеними підрозділом ГУР, припускаючи, що ракети-носії, використані в орбітальних запусках, походять від тієї самої збройової програми або пов'язані з нею.
Запуск ракети з літака на висоті 8000 метрів дає суттєву перевагу перед наземним запуском: носій минає найщільнішу та найенергозатратнішу ділянку атмосфери перед займанням, збільшуючи свою ефективну дальність і покращуючи загальну ефективність польоту. «Якщо вона запускається з 8 кілометрів, вона виконує своє польотне завдання значно ефективніше», — пояснив Веніславський, — «тому що перші кілометри атмосфери — найщільніші, і саме там ракета витрачає найбільше енергії». Платформа, яку Україна створила навколо цієї концепції, за його словами, у найближчому майбутньому може слугувати повітряним стартовим майданчиком — придатною як для військових ударних місій, так і для орбітального розгортання супутників та інших космічних апаратів.
Цей подвійний потенціал має пряме стратегічне значення. Веніславський заявив, що Україна вже має попередні домовленості з міжнародними партнерами, які висловили готовність надати супутники, і що Україна володіє технічним потенціалом для виведення цих супутників на орбіту. Він описав Україну як таку, що вступає до клубу менш ніж з десяти країн, які володіють діючими космічними технологіями, зазначивши, що промислова база країни здатна виробляти ракети-носії, вдосконалювати існуючі конструкції та виготовляти різноманітні космічні апарати і супутники. «Як наука, так і промисловість уже мають досвід у цій галузі», — сказав він. «Тому все залежить від масштабів фінансування цих проектів».
Фінансування залишається стримуючим фактором. Веніславський визнав, що в умовах війни весь державний бюджет спрямований на сектор безпеки та оборони, залишаючи недостатньо ресурсів для великомасштабних наукових і промислових космічних програм. Він висловив надію, що міжнародні партнери активніше включатимуться у співпрацю. Чи то за рахунок внутрішнього фінансування, чи програм, що фінансуються партнерами, технічна основа — підтверджена двома підтвердженими космічними запусками та одним повітряним запуском під час активних бойових дій — вже існує.
