Біологічний супутник «Біон-М» №2, запущений 20 серпня з космодрому Байконур, завершує космічну програму і має приземлитися в степах Оренбурзької області (Росія) в п'ятницю, повідомляють в Інституті медико-біологічних проблем РАН (ІМБП). Апарат провів на полярній орбіті близько 30 діб — регіон орбіти відрізняється підвищеним рівнем космічної радіації, приблизно на третину більшим, ніж поблизу Міжнародної космічної станції, що робить експеримент особливо цінним для дослідження впливу радіації на живі організми.
Маса апарату становить 6,4 т. На борту знаходяться представники живого «екіпажу» та біоматеріали: 75 самців мишей, близько 1,5 тисячі дрозофіл (плодових мух), клітинні культури, рослини, зразки зернових, зернобобових і технічних культур, а також гриби, лишайники та насіння — зокрема насіння та рослини, отримані з матеріалів, які вже побували в космосі на ранніх біомісіях «Біон-М» і «Фотон-М».
Окрім біоматеріалів, на зовнішній поверхні апарату встановлено імітатор метеорита з живими клітинами всередині — вчені мають намір з'ясувати, чи може життя виживати всередині метеорита при проходженні крізь щільні шари атмосфери.
За даними ІМБП, в «Біон-М» вбудовано 25 бокс-модулів, у кожному — по 3 миші. Для надійності експерименту «мишачий екіпаж» двічі дублювався на Землі: 75 тварин утримувалися у віваріумі, ще 75 — у наземному стенді, що імітує умови всередині біосупутника. Під час польоту здійснювався постійний моніторинг стану всіх організмів — «весь «екіпаж» почував себе добре», — зазначають в інституті. Тваринам імплантовані датчики, що фіксували різні параметри у різних особин (температуру, частоту серцевих скорочень тощо).
Як розповів завідувач лабораторії фенотипування тварин ІМБП Олександр Андрєєв-Андрієвський, харчування мишей організовано автоматично: в Росії є технологія, що дозволяє утримувати тварин у космосі цілий місяць. При цьому 15 мишей живляться сухим кормом — їх планують використати для вивчення водно-сольового обміну, а 60 тварин отримують пастоподібний корм. З цих 60 мишей виділено три підгрупи: 9 особливо вразливі до радіації, 9 — спеціально переведені в стан підвищеної стійкості за допомогою фармакокорекції, решта 42 реагують на опромінення в нормальному режимі. Така диверсифікація дозволяє досліджувати різні біологічні відповіді на космічні фактори.
Для оцінки впливу польоту після повернення частину мишей буде розтнуто прямо в польовій лабораторії одразу після приземлення, інші будуть піддані некропсії на 1-шу, 5-ту, 15-ту та 30-ту добу — це дасть серію «знімків» динаміки відновлення організму після космічного польоту. Основний масив даних, за оцінкою вчених, планується проаналізувати протягом року після повернення.
Окремим завданням стане обробка об'ємних відеозаписів: об'єм зафіксованого матеріалу становить близько 12 терабайт, а сумарний хронометраж спостережень за підсумками проекту має перевищити два роки. Для прискорення аналізу дослідники планують залучити спеціально навчені алгоритми штучного інтелекту.
Серія «Біон» — вітчизняна лінія космічних апаратів для біологічних досліджень: вчені вивчають вплив радіації та невагомості на різні види організмів. Перший апарат подібного роду (Космос-605) був запущений у 1973 році. В 2013-му на орбіту вийшов перший супутник серії «Біон-М», де також працювали миші, монгольські піщанки, гекони, равлики, рослини та мікроорганізми. Нова місія «Біон-М» №2 продовжує ці дослідження, фокусуючись на впливі полярної орбіти та підвищеної радіації на біологічні системи.
