Хаббл (Hubble) – це космічний телескоп, запущений у космос у 1990 році НАСА та Європейським космічним агентством. Він був названий на честь американського астронома Едвіна Хаббла та використовується для вивчення космічних об'єктів у видимому, ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру.
Хабл дозволяє вченим отримувати детальні зображення зірок, галактик та інших об'єктів у космосі, а також вивчати їх фізичні характеристики, наприклад, відстані, розміри, швидкості обертання, хімічний склад та температуру.
Хаббл також дозволяє вченим досліджувати минуле Всесвіту, тому що світло від далеких об'єктів досягає нас через мільйони та мільярди років. Це дозволяє вченим отримувати інформацію про стан Всесвіту на ранніх стадіях його розвитку та вивчати процеси, що призвели до формування галактик та зоряних скупчень.
За час своєї роботи Хаббл зробив безліч важливих наукових відкриттів та відкрив безліч нових галактик та зіркових систем. Він також допоміг вченим краще зрозуміти структуру та еволюцію Всесвіту.
Космічний телескоп Hubble Space Telescope знову звернувся до одного з найвідоміших регіонів зореутворення — Trifid Nebula (M20) у сузір'ї Стрільця. Повторні спостереження, виконані майже через три десятиліття після перших знімків 1997 року, дозволили зафіксувати реальні зміни структури туманності в масштабах людського життя.
Космічний телескоп NASA/ESA Hubble отримав найдетальніше на сьогодні зображення незвичайної галактики NGC 7722, розташованої приблизно за 187 мільйонів світлових років від Землі в сузір'ї Пегаса. Знімок був представлений в рамках рубрики Picture of the Month і демонструє рідкісний тип галактик — лінзоподібні.
Астрономи, використовуючи нові спостереження космічного телескопа NASA/ESA Hubble та наземних обсерваторій, змогли докладно простежити вплив нещодавно виявленої зірки-супутника Siwarha на газову оболонку червоного надгіганта Бетельгейзе. Результати дослідження проливають світло на причини незвичайних змін яскравості та структури атмосфери однієї з найвідоміших зірок нічного неба.
Телескоп Hubble підтвердив існування унікального об'єкта — Cloud-9, компактної газової хмари без зірок (RELHIC). Це «нездійснена» галактика-релікт, що надає рідкісну можливість вивчати ранні стадії формування галактик та природу темної матерії.
Космічний телескоп Hubble, що працює під егідою NASA та ESA, зафіксував найбільший з коли-небудь спостережуваних протопланетних дисків, що оточують молоду зорю. Об'єкт, що отримав позначення IRAS 23077+6707, знаходиться приблизно за 1 000 світлових років від Землі та став новим орієнтиром у вивченні процесів формування планет.
Космический телескоп Hubble зафиксировал редкое и наглядное явление в спиральной галактике NGC 4388, расположенной в 60 миллионах световых лет от Земли. Новое изображение показывает, как галактика буквально теряет часть своего газа, проходя сквозь плотную среду галактического скопления Девы — ближайшего крупного скопления к Млечному Пути.
Телескоп NASA/ESA Hubble представив новий детальний портрет блакитної карликової галактики Маркарян 178 (Mrk 178), розташованої в 13 мільйонах світлових років від Землі у сузір'ї Великої Ведмедиці. Маркарян 178 — це компактна галактика, що значно поступається за розміром нашому Чумацькому Шляху. Вона входить до каталогу з понад 1500 об'єктів, складеним вірменським астрофізиком Бенджаміном Маркаряном, — галактик, аномально яскравих в ультрафіолетовому діапазоні.
Arp 273 — дві взаємодіючі спіральні галактики в сузір'ї Андромеди, викривлені взаємним гравітаційним тяжінням. Їхнє зіткнення викликало яскравий спалах народження нових зір.
Новий знімок космічного телескопа Hubble, спільного проєкту NASA та ESA, показує спіральну галактику NGC 4535, розташовану приблизно за 50 мільйонів світлових років від нас у сузір'ї Діви. Через свою слабку яскравість ця галактика отримала прізвисько «Загублена галактика» — через невеликий телескоп вона ледве помітна. Але потужний інструмент Hubble з дзеркалом майже 2,4 метра в діаметрі та відсутністю атмосферних перешкод дозволяє розгледіти її тонкі деталі: масивні спіральні рукави та центральний зоряний стрижень.
Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало нове зображення спіральної галактики NGC 1511, отримане космічним телескопом Hubble. Цей об'єкт, розташований приблизно за 50 мільйонів світлових років від Землі в сузір'ї Гідра, астрономи назвали «руйнівним сусідом» — через бурхливу історію зіткнень із сусідніми галактиками.
Космічний телескоп Hubble подарував астрономам та публіці ефектний знімок системи Arp-Madore 2339-661 — раніше вважалася парою взаємодіючих галактик, а тепер розпізнана як можливе потрійне скупчення. На зображенні чітко видно дві основні галактики — NGC 7733 (менша, праворуч) та NGC 7734 (більша, ліворуч) — а також слабку приховану структуру, що виділяється в пилових рукавах і, ймовірно, представляє третю незалежну галактику.
24 квітня 2025 року виповнюється 35 років з моменту запуску космічного телескопа «Габбл» — спільної місії NASA та ESA, яка назавжди змінила уявлення людства про Всесвіт. До цієї події агенції опублікували добірку свіжих знімків, що охоплюють широкий діапазон об'єктів: від планети Марс до далеких туманностей та галактик.
На честь 35-річчя місії Hubble Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало оновлене зображення знаменитого зоряного скупчення NGC 346. Воно стало першим, де поєднуються дані телескопа в інфрачервоному, оптичному та ультрафіолетовому діапазонах, що дозволило створити неймовірно деталізовану картину активного зореутворення в іншій галактиці.
Простори спіральні рукави NGC 4536 вкриті яскраво-синіми скупченнями молодих зір та червоними областями світячого водню, які ховаються серед темних смуг пилу. Ця галактика має незвичайну форму, оскільки належить до "проміжного" типу — вона не є ні класичною спіральною галактикою з перемичкою, ні спіральною галактикою без перемички, а є гібридом обох структур.
На цьому знімку космічного телескопа NASA/ESA Габбл зображена галактика, в якій стався спалах наднової, що розташована приблизно за 600 мільйонів світлових років від нас у сузір'ї Близнюків. Хаббл зробив цей знімок приблизно через два місяці після виявлення наднової під назвою SN 2022aajn.
Пропоноване скорочення бюджету космічного телескопа Hubble вплине на наукові дослідження та інформаційно-просвітницьку діяльність, а також збільшить ризик для обсерваторії, попереджають представники проекту.
На цьому знімку, зробленому космічним телескопом Hubble NASA/ESA, зображена спіральна галактика NGC 2566, розташована на відстані 76 мільйонів світлових років у сузір'ї Корми.
NASA отложило планы по сокращению использования двух крупных космических телескопов в качестве меры по снижению затрат до тех пор, пока агентство не получит окончательные ассигнования на 2025 финансовый год.
На цьому знімку, зробленому космічним телескопом NASA/ESA Hubble, зображена вражаюча спіральна галактика Мессьє 90 (M90, також NGC 4569), розташована в сузір'ї Діви. У 2019 році вже публікувалося зображення М90, створене за допомогою даних Ширококутної і планетарної камери 2 (WFPC2) «Габбла», зроблене 1994 року, невдовзі після встановлення камери.
Юпітер добре відомий своєю Великою червоною плямою, яку було відкрито Галілеєм вже понад 400 років тому. Астрономи стежать за її розмірами і формою вже понад століття, але найточніші вимірювання було отримано за допомогою космічного телескопа Габбл.
Блискуча сцена, зафіксована на знімку тижня, зробленому телескопом Hubble, - це спіральна галактика NGC 5248, розташована за 42 мільйони світлових років від Землі в сузір'ї Волопаса. Вона також відома як Caldwell 45, оскільки її занесли до каталогу візуально цікавих небесних об'єктів, які були відомі, але не так часто спостерігалися астрономами-аматорами, як більш відомі об'єкти Мессьє.
Учені за допомогою космічного телескопа NASA/ESA Hubble виявили, що швидкість витоку водню і «важкого водню», званого дейтерієм, швидко змінюється, коли Марс наближається до Сонця.
Ета Кіля, можливо, ось-ось вибухне. Але ніхто не знає, коли саме — можливо, наступного року, а можливо, через мільйон років.
Як повідомляє у своїй статті видання SpaceNews, комітет NASA дійшов висновку, що немає можливості продовжувати експлуатацію рентгенівської обсерваторії Chandra за умови скорочення фінансування, запропонованого NASA у своїй бюджетній пропозиції на 2025 рік.
Міжнародна команда астрономів використала понад 500 зображень космічного телескопа NASA/ESA Hubble за два десятиліття, щоб виявити сім швидко рухомих зірок у внутрішній області кулястого скупчення Омега Центавра, найбільшого і найяскравішого кулястого скупчення в небі. Ці зірки надають нові переконливі докази наявності чорної діри середньої маси.
Візуально вражаюче скупчення міжзоряного газу і пилу — у центрі уваги знімка тижня, зробленого "Хабблом". Туманність, що отримала назву RCW 7, розташована на відстані трохи більше 5300 світлових років від Землі в сузір'ї Цуценя.
У культової обсерваторії NASA Hubble в запасі ще багато років життя, і є ідеї, як продовжити її роботу, але ці пропозиції можуть зіткнутися з нелегким завданням.
На новому знімку космічного телескопа NASA/ESA Hubble майже в горизонтальному положенні зображена лінзоподібна галактика NGC 4753. Лінзовидні галактики мають еліптичну форму і нечітко окреслені спіральні рукави.
Великолепная центральная полоса NGC 2217 (также известная как AM 0619-271) ярко сияет в созвездии Большого Пса на этом снимке, сделанном космическим телескопом NASA/ESA Hubble.
Чудова центральна смуга NGC 2217 (також відома як AM 0619-271) яскраво сяє в сузір'ї Великого Пса на цьому знімку, зробленому космічним телескопом NASA/ESA Hubble.
Приблизно за 550 світлових років від нас у сузір'ї Кассіопеї розташована IC 63, приголомшлива і трохи моторошна туманність. Відома також як привид Кассіопеї, IC 63 формується під впливом випромінювання прилеглої непередбачувано змінної зірки Гамма Кассіопеї, яка повільно розмиває примарну хмару пилу і газу.
Це зображення, отримане космічним телескопом NASA/ESA Hubble, рясніє кольором та активністю. Це відносно близька область зіркоутворення, відома як IRAS 16562-3959, яка знаходиться в межах Чумацького Шляху, приблизно за 5900 світлових років від Землі в сузір'ї Скорпіона.
На цьому зображенні висвітлено відносно невелику галактику, відому як UGC 5189A, яка розташована на відстані близько 150 мільйонів світлових років у сузір'ї Лева. Цю галактику спостерігав Хаббл для вивчення вибуху наднової у 2010 році, відомого як SN 2010jl.
На цьому знімку, зробленому Хабблом, зображена Arp 122, своєрідна галактика, яка насправді складається з двох галактик — NGC 6040, нахиленої, викривленої спіральної галактики та LEDA 59642, круглої спіральної галактики, зверненої одна до одної, — які перебувають у процесі зіткнення.
Международная группа астрономов собрала и переобработала наблюдения экзопланеты WASP-121 b, полученные с помощью космического телескопа НАСА/ЕКА «Хаббл» в 2016, 2018 и 2019 годах.
На цьому знімку тижня, зробленому телескопом Хаббл, представлено безліч спіральних галактик: велика, помітна спіральна галактика у правій частині зображення - NGC 1356; дві явно менші за розміром спіральні галактики, що оточують її, - це LEDA 467699 (вгорі) та LEDA 95415 (дуже близько зліва) відповідно; і, нарешті, IC 1947 знаходиться у лівій частині зображення.
На цьому зображенні, отриманому космічним телескопом Хаббл НАСА/ЕКА, показано Sh 2-106, або скорочено S106. Це компактна область зіркоутворення у сузір'ї Лебедя.
Проблема з космічним телескопом «Хаббл», який працює в космосі з 1990 року, відновила дискусію про те, чи може NASA схвалити приватну місію з перезавантаження та потенційного ремонту космічного корабля і яким чином.
Космічний телескоп NASA Hubble виміряв розмір найближчої екзопланети розміром із Землю, яка проходить через поверхню сусідньої зірки. Це положення планети, зване транзитом, дозволяє провести наступні дослідження, щоб побачити, яка атмосфера, якщо така є, може бути в кам'янистому світі.
На цьому зображенні, отриманому космічним телескопом НАСА/ЕКА Хаббл, планета Юпітер зображена в кольорі, що складається з ультрафіолетових хвиль.
На цьому яскравому та динамічному зображенні зображена спіральна галактика NGC 1566, яку іноді неофіційно називають «галактикою іспанської танцівниці».
NASA розглядає можливість скорочення бюджету двох своїх найбільших космічних телескопів, оскільки він стикається з більш масштабним скороченням витрат на свої астрофізичні програми.
Легко потрапити у закручені зоряні рукави цієї проміжної спіральної галактики NGC 4654 у сузір’ї Діви. Галактика має яскравий центр і позначена як «проміжна», оскільки вона має характеристики спіралей без перемичок і перемичок.
Останніми роками астрономія переживає певну кризу: хоча ми знаємо, що Всесвіт розширюється, і хоча приблизно знаємо, як швидко, два основні способи вимірювання цього розширення не збігаються. Тепер астрофізики з Інституту Нільса Бора пропонують новий метод, який може допомогти вирішити цю напругу.
На цьому зображенні, отриманому за допомогою вдосконаленої камери для оглядів (ACS) космічного телескопа NASA/ESA Hubble, видно Arp 107, небесний об'єкт, що включає пару галактик, що знаходяться в процесі зіткнення.
На цьому зображенні, отриманому космічним телескопом Хаббл НАСА/ЕКА, вихори галактики IC 1776 стоять у чудовій ізоляції. Галактика знаходиться на відстані понад 150 мільйонів світлових років від Землі у сузір'ї Риб.
Ця величезна куля зірок — близько 100 мільярдів — є еліптичною галактикою, розташованою на відстані приблизно 55 мільйонів світлових років від нас. Ця галактика, відома як Мессьє 89, виглядає ідеально сферичною; що незвично для еліптичних галактик, які мають тенденцію бути витягнутими еліпсоїдами.
Справді масивне скупчення галактик 2MASX J05101744-4519179 гріється у центрі цього зображення, отриманого космічним телескопом Хаббл НАСА/ЕКА. Це далеке галактичне скупчення є космічним левіафаном, який дуже яскраво світиться в рентгенівському діапазоні.
Спокійна спіральна галактика UGC 12295 неквапливо ніжиться на цьому зображенні, зробленому космічним телескопом NASA/ESA Hubble. Ця галактика розташована приблизно за 192 мільйони світлових років від нас у сузір’ї Риб і виглядає як на долоні, якщо дивитися із Землі, демонструючи яскраву центральну смугу та щільно закручені спіральні рукави.
Але під час однієї орбіти, яку спостерігали за допомогою космічного телескопа NASA Hubble, планета виглядала так, ніби вона взагалі не втрачає жодного матеріалу, тоді як орбіта, яку спостерігали за допомогою Hubble через півтора року, показала явні ознаки втрати атмосфери.
