Індійське космічне агентство ISRO готує запуск малої ракети-носія SSLV із кількома супутниками. Місія має стартувати з першого стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана на острові Шріхарікота.
Європейське космічне агентство (ESA) та Індійська організація космічних досліджень (ISRO) продовжили чинну угоду про співпрацю ще на п'ять років — до 8 січня 2032 року. Водночас сторони розширили перелік напрямів спільної роботи, додавши до нього дослідження космічної погоди, пілотовані та роботизовані космічні програми, а також стале використання космічного простору.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 4 вересня здійснила запуск супутника спостереження за Землею EOS-05, також відомого як GISAT-1A. Старт ракети-носія GSLV Mk II (GSLV-F17) відбувся з другого стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана. Це 203-й орбітальний запуск у світі у 2026 році.
В Індії підтверджено плани створення першого модуля власної орбітальної космічної станції «Бгаратия Антарикша», яка має бути розгорнута та стати повністю робочою до 2035 року. Про це оголосив голова Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Ванніяперумал Нараянан під час заходів, присвячених Національному дню космосу Індії, який відзначався 23 серпня 2026 року.
Індія розпочала масштабне реформування своєї космічної галузі. Виробництво ракет-носіїв і серійних супутників поступово передаватиметься промисловості, тоді як Індійська організація космічних досліджень (ISRO) зосередиться на наукових місіях, розробці нових технологій та створенні складної космічної інфраструктури.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) планує запуск супутника NVS-03 для індійської регіональної навігаційної системи NavIC (Navigation with Indian Constellation). Старт ракети-носія GSLV Mk II заплановано з другої стартової площадки Космічного центру імені Сатіша Дгавана.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 7 липня 2026 року провела в небі над Шеопуром (Мадг'я-Прадеш) п'яте випробування головного парашута для місії «Гаганьян». Це стало завершальним випробуванням серії, покликаної підтвердити, що система забезпечить безпечне повернення індійських астронавтів на Землю.
Індія отримала важливий дозвіл для свого першого кроку в пілотованій космонавтиці. Федеральна комісія зі зв'язку США (FCC) схвалила заявку ISRO на забезпечення зв'язку під час випробувального польоту Gaganyaan-G1. Вікно для запуску — з 20 липня по 18 серпня 2026 року. На борту перебуватиме людиноподібний робот Вьоммітра (Vyommitra).
Ракета PSLV-C62 стартувала з космодрому Шріхарікота 12 січня 2026 року — це був 64-й політ «робочої конячки» індійської космонавтики. На борту перебували 16 супутників, зокрема головний — супутник спостереження EOS-N1 (Anvesha) з гіперспектральною камерою для потреб оборони. Перші два ступені відпрацювали штатно. А на третьому — твердопаливному — почалися проблеми. Ракета втратила орієнтацію, зійшла з траєкторії, і всі 16 супутників пішли в океан.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 10 квітня 2026 року провела друге комплексне випробування зі скидання з повітря (IADT-02) для пілотованої програми Gaganyaan. Макет капсули для екіпажу масою 5,7 тонни було піднято вертольотом Chinook на висоту 3 км і успішно спущено на парашутах у Бенгальську затоку.
Індійське космічне агентство (ISRO) успішно провело вогневе випробування кріогенного ракетного двигуна CE20 на рівні моря з тягою близько 22 тонн. Тест відбувся 10 березня 2026 року на випробувальному комплексі ISRO Propulsion Complex Mahendragiri.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) оприлюднила результати дослідження, проведеного за допомогою її першої сонячної обсерваторії Aditya-L1. Місія, що знаходиться в точці Лагранжа L1 на відстані близько 1.5 мільйонів кілометрів від Землі, надала унікальні дані, які дозволили розшифрувати вплив потужного сонячного шторму, що вдарив по нашій планеті в жовтні 2024 року.
В Індії 12 січня невдало здійснили запуск комерційного супутника EOS-N1 за допомогою ракети PSLV (Polar Satellite Launch Vehicle) зі стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана на острові Шріхарікота в Бенгальській затоці. Це п'ятий орбітальний запуск у 2026 році.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 24 грудня 2025 року здійснила запуск супутника зв'язку BlueBird Block 2 FM1 за допомогою ракети LVM-3 з другої стартової площадки космічного центру ім. Сатіша Дхавана. Це 312-й орбітальний запуск у 2025 році.
Індійське космічне агентство ISRO повідомило про великий технологічний прорив: 7 листопада 2025 року на випробувальному стенді High-Altitude Test (HAT) комплексу Махендрагірі вперше було успішно проведено запуск криогенного двигуна CE20 в так званому boot-strap режимі — без використання яких-небудь зовнішніх систем для розкрутки турбонасосів. Це досягнення відкриває шлях до багаторазових перезапусків двигунів на майбутніх місіях ракети LVM3 і значно підвищує гнучкість польотів.
11 листопада 2025 року Індійська організація космічних досліджень (ISRO) повідомила про успішне завершення важливого етапу випробувань парашутної системи пілотованого корабля Gaganyaan. Тест відбувся 3 листопада на полігоні Babina Field Firing Range (Джхансі, штат Уттар-Прадеш) і став частиною серії Integrated Main Parachute Airdrop Test (IMAT) — комплексних випробувань, необхідних для сертифікації системи посадки.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 2 листопада 2025 року здійснила запуск нового національного військового супутника зв'язку GSAT-7R (CMS-03) за допомогою ракети LVM-3 з другої стартової площадки космічного центру ім. Сатіша Дхавана. Це 250-й орбітальний запуск у 2025 році.
Після кількох затримок Індійська космічна організація ISRO оголосила про успішне завершення першого інтегрованого аеродроп-тесту (IADT-01), призначеного для відпрацювання «від і до» послідовності спрацювання піротехнічних пристроїв і парашутів системи гальмування повертаємого екіпажного модуля в рамках програми Gaganyaan. Випробування було виконано спільно з ВПС Індії, DRDO, Військово-морським флотом і Береговою охороною.
30 липня 2025 року Індія здійснила запуск своєї ракети GSLV Mark II з супутником спостереження за Землею NISAR з другого стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана. Це 165-й орбітальний запуск у 2025 році.
13–14 травня 2025 року Індійська організація космічних досліджень (ISRO) та Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) провели третю очну зустріч з технічної взаємодії (TIM-3) в рамках місії Chandrayaan-5/LUPEX у штаб-квартирі ISRO в Бангалорі. У зустрічі взяли участь старші посадові особи, керівники проектів та технічні фахівці з ISRO, JAXA та Mitsubishi Heavy Industries (MHI), Японія.
Європейське космічне агентство (ESA) та Індійська організація космічних досліджень (ISRO) підписали спільну декларацію про наміри співпрацювати у сфері пілотованих космічних польотів. Це рішення було ухвалене всього за кілька днів після того, як США запропонували скоротити власне співробітництво з Європою у галузі пілотованої космонавтики.
21 квітня 2025 року Індійська організація космічних досліджень (ISRO) успішно здійснила другу стиковку супутників SpaDeX A та SpaDeX B у рамках місії Space Docking Experiment (SpaDeX). Це досягнення стало важливим кроком у розвитку технологій автономної стиковки у космосі, які раніше були доступні лише США, Росії та Китаю.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) переглянула плани щодо створення надважкої ракети-носія для пілотованої місії на Місяць, запланованої на 2040 рік. Замість цього агентство має намір використовувати кілька запусків ракет важкого класу, збираючи експедиційний комплекс на орбіті з використанням технології стикування.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) розробляє двигун на рідкому кисні та метані (LOX-Methane) для перспективної ракети-носія нового покоління (NGLV). Конструкція передбачає багаторазову першу ступінь та дві одноразові верхні ступені. Для повернення першої ступені та підвищення гнучкості місій знадобиться можливість багаторазового перезапуску двигунів.
Індія 29 січня 2025 року запустила ракету GSLV Mk II з державним супутником глобального позиціонування. Старт успішно відбувся з другого стартового майданчика космічного центру імені Сатіша Дхавана. Це 20-й орбітальний запуск у 2025 році.
Індійська організація космічних досліджень і розробок (ISRO) 21 січня 2025 року повідомила, що в Центрі рідинних рухових установок (LPSC) проведено інтеграцію рідинної рухової установки в модуль екіпажу для першої безпілотної місії космічного корабля Gaganyaan (G1).
Індія представила довгострокову космічну стратегію, націлену на висадку індійського космонавта на Місяць до 2040 року. Про це в інтерв'ю телеканалу NDTV повідомив голова Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Шрідхара Соманатх.
У п'ятницю, 06 грудня 2024 року, ВМС Індії та ISRO в рамках підготовки до операцій із підйому спускової капсули корабля «Гаганьян» провели випробування на спеціальному судні.
Індійське космічне агентство (ISRO) 18 листопада 2024 року запустило великий супутник зв’язку GSAT-20 за допомогою ракети SpaceX Falcon 9 з космічного стартового комплексу на мисі Канаверал у Флориді. Це 214-й космічний запуск у 2024 році.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) готується до польоту на Венеру з місією Venus Orbiter Mission (VOM).
Індійське космічне агентство (ISRO) успішно провело третій випробувальний політ своєї малої ракети-носія SSLV, який отримав назву SSLV-D3. Запуск відбувся 16 серпня 2024 року з першого стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана. Це 147-й космічний запуск у 2024 році.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) успішно провела в автономному режимі випробувальну посадку системи космічного запуску багаторазового використання RLV (Reusable Launch Vehicle) під назвою Pushpak. Як повідомила ISRO, після третьої за рахунком посадки апарату починається розробка космічного корабля багаторазового використання, здатного досягти орбіти Землі.
14 червня 2024 року кріогенний верхній ступінь ракети-носія LVM3 M3, що запускала 36 супутників OneWeb 26 березня 2023 року, знову увійшов в атмосферу Землі. Майже 3-тонний корпус ракети (NORAD ID 56082) залишався на орбіті висотою 450 км після виведення супутників.
Глава Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Шрідхара Панікер Соманатх розповів, що космічне агентство докладатиме всіх зусиль для того, щоб індієць висадився на місячну поверхню.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) повідомляє, що останній запуск місії PSLV-C58/XPoSat завершився з нульовою кількістю сміття на орбіті.
Chandrayaan-4 розвиватиме успіх місії Chandrayaan-3, яка нещодавно завершилася, водночас намагаючись розв'язати складніші завдання, підтвердив д-р Нілеш Десаї, директор Центру космічних додатків Індійської організації космічних досліджень (ISRO).
Запуск другого тесту на переривання за програмою Gaganyaan (Gaganyaan Abort Test Booster) заплановано на 2026 рік з першого стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана.
13 лютого 2024 року ISRO завершила останній етап наземних кваліфікаційних випробувань кріогенного двигуна CE20, який забезпечує роботу кріогенного ступеня ракети-носія LVM3, призначеної для польотів за програмою «Гаганьян».
Індійський рентгенівський поляриметр (POLIX), що знаходиться на борту індійської місії рентгенівського телескопа XPoSat, розпочав наукові спостереження.
Індія 17 лютого 2024 успішно запустила свою ракету GSLV Mk II з державним метеорологічним супутником. Старт відбувся з другого стартового майданчика космічного центру Сатіша Дхавана. Корисне навантаження успішно виведено на цільову орбіту. Це 33-й орбітальний запуск у 2024 році.
Перша жінка-робот-космонавт Vyommitra полетить у космос напередодні амбітної місії ISRO Gaganyaan, яка стане першим для Індії пілотованим космічним польотом.
Крім запуску першого пілотованого космічного корабля до кінця 2025 року Індія також збирається побудувати свою національну орбітальну станцію до 2035 року. Про це заявив керівник Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Шрідхара Панікер Сомнатх.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) запланувала перший безпілотний орбітальний випробувальний політ космічного корабля Гаганьян. Запуск відбудеться з другого стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана за допомогою ракети LVM-3.
Лазерна ретрорефлекторна решітка (LRA) на посадковому модулі Chandrayaan-3 почала служити опорними точками (для точного визначення розташування, наприклад, апарата, що спускається, як орієнтир і відстань до нього) на Місяці.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 1 січня 2024 року успішно запустила ракету Polar Satellite Launch Vehicle (PSLV) із орбітальною обсерваторією XPoSat.
Шрідхара Панікер Сомнатх, голова Індійського агентства космічних досліджень (ISRO), заявив, що ця місія буде складною, оскільки передбачає більш складні технологічні рішення.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) на своєму сайті повідомляє, що інструмент Solar Ultraviolet Imaging Telescope (SUIT) на борту сонячного зонду Aditya-L1 успішно зробив перші зображення диску Сонця в діапазоні довжин хвиль 200-400 нм. Використовуючи різні наукові фільтри, SUIT сфотографував фотосферу та хромосферу Сонця.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) успішно повернула прискорювальний модуль місії Chandrayaan-3 з місячної орбіти на навколоземну.
Політ індійської космічної сонячної обсерваторії Aditya-L1 переходить у фінальну стадію. Згідно з прогнозами, станція досягне точки Лагранжа L1 до 7 січня 2024 року. Звідси Aditya-L1 вестиме спостереження за Сонцем. Про це заявив глава індійської космічної агенції (ISRO) Шрідхара Панікер Сомнатх.
ISRO повідомило, що кріогенний верхній ступінь ракети-носія LVM3 M4 здійснив неконтрольоване повернення в атмосферу Землі 15 листопада. Ймовірна точка зіткнення була передбачена над північною частиною Тихого океану. Останній наземний шлях не пройшов через Індію.
Паливо для космічних публікацій
