Запуск ракети Ariane 64

Новини ESA

Європейське космічне агентство (ESA) — міжурядова організація, що об'єднує європейські країни для спільної реалізації космічних програм. ESA займається науковими дослідженнями, спостереженням за Землею, навігацією, телекомунікаціями, дослідженням космосу, розвитком ракетно-космічних технологій та підготовкою майбутніх космічних місій.

На відміну від національних космічних агентств, таких як NASA, ESA не є космічним агентством однієї держави. Організація об'єднує ресурси країн-учасниць і спільно з європейською промисловістю реалізує програми, які окремим державам було б складніше створювати самостійно. ESA також співпрацює з NASA, JAXA, іншими космічними агентствами та комерційними компаніями.

Основні напрями діяльності ESA

Спостереження за Землею

Один із найбільших напрямів діяльності ESA — використання супутників для спостереження за Землею та вивчення процесів, що відбуваються на планеті. Космічні апарати збирають дані про атмосферу, клімат, океани, льодовий покрив, стан рослинності та наслідки природних катастроф.

ESA бере участь у європейській програмі Copernicus, у межах якої створюється угруповання супутників Sentinel. Ці дані використовуються не лише для наукових досліджень, а й для моніторингу довкілля, сільського господарства, надзвичайних ситуацій і кліматичних змін.

Європейські супутники спостереження за Землею також допомагають відстежувати довгострокові зміни клімату та забезпечують даними державні служби, науково-дослідні організації й комерційних користувачів.

Наука та дослідження космосу

ESA реалізує одні з найбільш масштабних наукових космічних проєктів Європи — від дослідження Сонячної системи до спостереження за далекими галактиками та вивчення фундаментальних властивостей Всесвіту.

Серед найвідоміших місій агентства — JUICE, що досліджує систему Юпітера, космічний телескоп Euclid, який вивчає темну матерію та темну енергію, місії Gaia і Solar Orbiter, а також марсіанський апарат Mars Express.

Окреме місце посідає марсіанська програма ExoMars. Її наступний етап — місія з марсоходом Rosalind Franklin, який має вирушити до Марса у 2028 році. Ровер шукатиме ознаки минулого або нинішнього життя та вперше для марсіанської місії зможе бурити поверхню на глибину до двох метрів, щоб досліджувати зразки з-під поверхні планети. У 2026 році тривають випробування елементів посадкової системи та підготовка місії до запуску.

ESA також бере участь у міжнародних наукових проєктах. Європейські фахівці створюють наукові прилади, космічні апарати та окремі компоненти місій, які реалізуються спільно з іншими космічними агентствами.

Пілотована космонавтика та Місяць

ESA є одним із ключових міжнародних партнерів у галузі пілотованих космічних польотів. Європейські астронавти працюють на борту Міжнародної космічної станції, а агентство бере участь у створенні систем, необхідних для майбутніх польотів до Місяця.

Одним із найважливіших проєктів стало створення European Service Module (ESM) для космічного корабля Orion у межах програми NASA Artemis. Європейський службовий модуль забезпечує корабель енергією, руховою установкою, водою, киснем та іншими системами під час польотів у далекому космосі.

ESA також бере участь у програмі місячної орбітальної станції Gateway та розробляє власні елементи майбутньої місячної інфраструктури, зокрема вантажний посадковий апарат Argonaut.

Паралельно агентство готується до завершення експлуатації МКС і переходу до нової моделі присутності Європи на низькій навколоземній орбіті. Серед варіантів, що розглядаються, — використання комерційних станцій і створення власної європейської орбітальної інфраструктури.

Ракети та космічний транспорт

ESA відіграє центральну роль у розвитку європейських засобів доступу до космосу. Агентство спільно з європейською промисловістю реалізує програми ракет-носіїв і визначає вимоги до майбутніх систем запуску.

Головною європейською ракетою важкого класу сьогодні є Ariane 6, розроблена ArianeGroup на замовлення ESA. Ракета призначена для запуску державних і комерційних космічних апаратів з європейського космодрому у Французькій Гвіані.

Для легших корисних навантажень ESA використовує сімейство Vega. Його сучасна версія Vega-C забезпечує Європі незалежний доступ до космосу та доповнює Ariane 6, дозволяючи виводити на орбіту широкий спектр супутників — від невеликих апаратів до більш масивних корисних навантажень. Ракета стартує з європейського космодрому у Французькій Гвіані, а програмою Vega-C ESA керує спільно з компанією Avio.

Паралельно ESA підтримує розвиток майбутніх ракетних систем, багаторазових технологій і нових європейських приватних операторів. Один із таких напрямів — European Launcher Challenge, у межах якого агентство прагне розширити вибір пускових послуг, підвищити конкуренцію та зміцнити самостійність Європи в доступі до космосу.

Навігація, зв'язок і космічні технології

ESA бере участь у створенні європейських систем супутникової навігації, телекомунікацій і передачі даних. Одним із ключових проєктів є Galileo — європейська глобальна навігаційна супутникова система, що розвивається спільно з Європейським Союзом.

Окремий напрям — розвиток супутникового зв'язку та технологій, які дають змогу передавати дані між космічними апаратами, наземними станціями та користувачами. ESA також підтримує розроблення нових матеріалів, двигунів, систем енергозабезпечення, робототехніки та інших технологій для майбутніх космічних місій.

Важливу роль відіграють і космічні операції: фахівці ESA керують європейськими апаратами, контролюють їхній стан і забезпечують виконання наукових та технологічних завдань після запуску.

ESA і майбутнє європейської космонавтики

У 2026 році перед ESA особливо гостро постає питання про майбутнє європейської присутності на низькій навколоземній орбіті після завершення експлуатації Міжнародної космічної станції. Агентство одночасно розглядає співпрацю з комерційними операторами та варіанти створення власної європейської інфраструктури.

Одним із таких комерційних проєктів є Starlab. У вересні 2026 року ESA та Starlab підписали угоду про наміри, яка передбачає можливе використання станції для європейських астронавтів, наукових досліджень та інших завдань. Паралельно ESA вивчає варіанти майбутньої європейської станції на низькій навколоземній орбіті.

Таким чином, агентство готується одразу до кількох можливих сценаріїв розвитку космічної інфраструктури після МКС — від участі Європи в комерційних станціях до створення власного орбітального комплексу. Рішення щодо подальшої стратегії мають ґрунтуватися на результатах відповідних технічних та економічних досліджень.

Ключові програми та напрями ESA

  • спостереження за Землею та програма Copernicus;
  • супутникова навігація Galileo;
  • наукові місії та космічні телескопи;
  • пілотована космонавтика та Міжнародна космічна станція;
  • участь у місячній програмі Artemis та проєкті Gateway;
  • європейські ракети Ariane 6 та Vega-C;
  • розроблення майбутніх засобів космічного транспорту;
  • супутникові телекомунікації та передача даних;
  • космічні технології та робототехніка;
  • управління європейськими космічними апаратами та космічні операції.

Нижче зібрані новини про програми, місії та проєкти Європейського космічного агентства.

Новини ESA

  • Hera через два роки польоту вперше побачила свою ціль

    Європейський космічний апарат Hera наближається до своєї головної цілі — подвійної системи астероїдів Didymos. Через два роки після запуску камера апарата зафіксувала об'єкт із відстані близько 236 500 км. Поки астероїди на знімку виглядають лише як одна яскрава точка, але вже найближчими тижнями Hera розпочне найскладніший етап зближення із системою.

  • ESA та Vast готуються співпрацювати в епоху після МКС

    Європейське космічне агентство (ESA) та американська компанія Vast підписали новий меморандум про взаєморозуміння, який розширює співпрацю у сфері пілотованих польотів, наукових досліджень і комерційної діяльності на низькій навколоземній орбіті. У центрі угоди — підготовка Європи до епохи після Міжнародної космічної станції (МКС) та можливе використання майбутньої станції Haven компанії Vast.

  • Європейський марсохід випробували в іспанській пустелі перед місією на Марс

    Європейські інженери та науковці провели масштабну репетицію майбутньої місії на Марс у пустелі Табернас на південному сході Іспанії. Прототип марсохода Charlie протягом восьми днів пересувався безлюдним ландшафтом, а команди йому надсилали фахівці з центру управління в Турині, розташованого приблизно за 1200 кілометрів від місця випробувань.

  • ESA готує Європу до епохи після МКС: станції та нові транспортні системи

    Європа починає конкретизувати стратегію роботи на низькій навколоземній орбіті після завершення експлуатації Міжнародної космічної станції. Розвиваючи співпрацю з комерційними станціями, Європейське космічне агентство (ESA) водночас розпочало опрацювання власного європейського орбітального комплексу.

  • Апарат Juice успішно виконав гравітаційний маневр біля Землі та зробив перші знімки

    Космічний апарат Європейського космічного агентства Juice успішно виконав гравітаційний маневр біля Землі, змінивши свою траєкторію та отримавши додатковий імпульс на шляху до Юпітера. Під час зближення апарат зробив серію знімків нашої планети та Місяця.

  • ESA виділило €2,7 млн на підготовку перших запусків ракети RFA One

    Європейське космічне агентство (ESA) збільшило фінансування німецької компанії Rocket Factory Augsburg (RFA) у межах програми Boost!. Додаткові €2,7 млн спрямують на розвиток інфраструктури та випробувальних можливостей космодрому SaxaVord на Шетландських островах, звідки має стартувати ракета RFA One.

  • ESA та ISRO продовжили та розширили угоду про співпрацю

    Європейське космічне агентство (ESA) та Індійська організація космічних досліджень (ISRO) продовжили чинну угоду про співпрацю ще на п'ять років — до 8 січня 2032 року. Водночас сторони розширили перелік напрямів спільної роботи, додавши до нього дослідження космічної погоди, пілотовані та роботизовані космічні програми, а також стале використання космічного простору.

  • ESA підтвердила затримки запусків Ariane 6 у зв’язку з додатковими перевірками

    Європейське космічне агентство (ESA) підтвердило, що графік запусків ракети-носія Ariane 6 у 2026 році буде скоригований. Раніше галузеві джерела повідомили про проблему з одним із турбонасосів двигуна, виявлену під час наземних перевірок.

  • Vega-C → IRIDE Mission 1

    • Статус: Заплановано
    • Дата запуску: 31.12.2026, 23:59

    ESA та Avio готують перший спеціалізований запуск ракети Vega-C для італійського орбітального угруповання IRIDE — системи спостереження Землі, яку часто називають «сузір'ям сузір'їв». Місія стартує з Європейського космодрому у Французькій Гвіані та стане першим із двох спеціалізованих запусків Vega-C, замовлених для розгортання IRIDE.

  • Vega-C → Sentinel-3C & FLEX

    • Статус: Успіх
    • Дата запуску: 15.09.2026, 04:21

    Італійська компанія Avio, оператор і промисловий розробник ракети Vega-C, здійснила запуск носія з двома європейськими супутниками спостереження Землі — Copernicus Sentinel-3C та FLEX. Місія VV30 стартувала 15 вересня 2026 року з європейського космодрому у Французькій Гвіані. Це 210-й орбітальний запуск у світі у 2026 році.

  • ESA відправить першого грецького астронавта на МКС у рамках місії Vast

    Європейське космічне агентство (ESA) уклало угоду з американською компанією Vast щодо проведення приватної пілотованої місії на Міжнародну космічну станцію (МКС). У рамках польоту на орбіту має вирушити перший громадянин Греції — лікар і астронавт проєкту ESA Адріанос Големіс.

  • ESA планує створити в Європі виробництво радіоізотопних нагрівачів для космічних апаратів

    Європейське космічне агентство (ESA) оголосило конкурс на створення пілотного виробництва радіоізотопних нагрівальних елементів (RHU) для космічних апаратів. Нова виробнича лінія має забезпечити Європу власними джерелами тепла на основі америцію-241 та зменшити залежність від поставок з-за меж Європи.

  • BepiColombo розпочав фінальний етап польоту до Меркурія після восьми років у космосі

    Європейсько-японська місія BepiColombo розпочала фінальний етап своєї подорожі до Меркурія. 3 вересня 2026 року від зв'язки космічних апаратів успішно відокремився європейський перелітний модуль Mercury Transfer Module (MTM), який протягом майже восьми років забезпечував подорож місії через внутрішню частину Сонячної системи.

  • Европейский зонд SMART-1 упал на Луну 20 лет назад: но его технология живет до сих пор

    Европейский зонд SMART-1 3 сентября 2006 года врезался в Луну. Это не было катастрофой — это было намеренное столкновение, финал трехлетней миссии, которая начиналась как технический эксперимент, а завершилась успешной демонстрацией технологии, которая впоследствии стала важной частью дальних космических миссий.

  • Жіночий екіпаж NASA та ESA вийшов у відкритий космос для ремонту навігаційних та наукових приладів

    Астронавтки NASA Джессіка Мейр і Європейського космічного агентства (ESA) Софі Адено 1 вересня 2026 року вийшли у відкритий космос для технічного обслуговування Міжнародної космічної станції. Це шостий повністю жіночий вихід у відкритий космос в історії.

  • ESA виділила 543 млн євро на розвиток трьох європейських ракет

    Європейське космічне агентство (ESA) підписало перші контракти в рамках програми European Launcher Challenge, спрямованої на розвиток незалежних комерційних пускових послуг у Європі. Німеччина, Іспанія, Австрія, Норвегія та Велика Британія спрямують загалом €543,6 млн на розвиток ракет RFA One, Miura 5 та Spectrum.

  • Європейський зонд Mars Express показав кратер Скіапареллі на Марсі

    Європейський зонд Mars Express здійснив віртуальний проліт над кратером Скіапареллі — одним із найбільших ударних утворень на Червоній планеті. Нове відео, створене на основі даних камери високої роздільної здатності HRSC, дозволяє розглянути гігантський кратер у деталях, які складно передати на звичайних знімках.

  • Європейський демонстратор багаторазової ракети Themis пройшов випробування з заправкою: наступний крок — стрибок на 100 метрів

    Європейська програма створення багаторазової ракети зробила перший реальний крок уперед після кількох місяців затишшя. ArianeGroup оголосила 30 липня 2026 року про успішне завершення випробувань із заправленням демонстратора Themis на космодромі Esrange у Швеції. Випробування пройшли 23 липня, але компанія повідомила про це лише тиждень потому.

  • Комунікаційний модуль Gateway може стати самостійним супутником

    Європейське космічне агентство (ESA) шукає нове застосування обладнанню, яке мало стати частиною місячної станції Gateway. Після того як у березні 2026 року адміністрація NASA запропонувала припинити фінансування програми Gateway, ESA оголосило тендер на вивчення можливості перепрофілювання комунікаційного модуля Lunar Link на автономний супутник зв'язку на орбіті Місяця.

  • Обсерваторія PLATO пройшла останній тест у «камері тиші» і готується до запуску

    Європейський космічний телескоп PLATO, призначений для пошуку землеподібних екзопланет і вивчення їхніх зірок, успішно завершив передостанній великий етап підготовки до запуску. Апарат пройшов випробування на електромагнітну сумісність у безеховій камері випробувального центру ESTEC Європейського космічного агентства (ESA) у Нідерландах.

  • Mars Express показав «металеві» дюни Марса в стародавньому кратері Кайзер

    Європейський орбітальний апарат Mars Express передав новий знімок Марса, який одразу привернув увагу незвичним виглядом дюн у кратері Кайзер. Вони виглядають так, ніби вирізані з металу: темні, блискучі хвилі піску тягнуться на багато кілометрів.

  • Іспанський «Дон Кіхот» вирушить до астероїда Апофіс: Європа готується до зустрічі з гостем

    Європа готується до зустрічі з космічним гостем. 11 липня 2026 року Європейське космічне агентство оголосило про укладення контракту з іспанською компанією EMXYS на створення невеликого посадкового модуля для астероїда Апофіс. Апарат, який отримав ім'я «Дон Кіхот», має здійснити спробу посадки на поверхню астероїда під час його рекордного зближення із Землею у квітні 2029 року, коли він пройде на відстані лише 32 000 кілометрів — ближче, ніж геостаціонарні супутники.

  • NASA передала ESA гальмівні двигуни для марсіанського ровера «Розалінд Франклін»

    Місія ExoMars з європейським марсоходом «Розалінд Франклін» зробила ще один важливий крок до запуску. NASA передала Європейському космічному агентству (ESA) перші гальмівні двигуни для посадкової платформи, яка має забезпечити м'яку посадку апарата на Марсі. Цей крок — частина угоди, яка врятувала місію після розриву ESA з Росією 2022 року.

  • Європа хоче мати власні карти Місяця, але поки що просить їх у сусідів

    Європейське космічне агентство (ESA) під час проєктування свого перспективного місячного посадкового модуля Argonaut буде змушене покладатися на сторонні топографічні дані. Власних суверенних карт Місяця високої роздільної здатності у Європи наразі немає, тому агентство вже шукає постачальників інформації для перших етапів місії, паралельно розробляючи власні картографічні супутники.

  • Прощавай, блакитне сяйво: «БепіКоломбо» вимкнув двигуни після восьми років подорожі до Меркурія

    15 червня 2026 року о 15:24 за центральноєвропейським літнім часом (CEST) на борту космічного апарата BepiColombo згасло слабке блакитне світіння. Це був останній раз, коли чотири іонні двигуни BepiColombo несли його крізь Сонячну систему. Вісім років, дев'ять гравітаційних маневрів, 1,6 мільярда кілометрів — і ось ця глава завершена. Зонд перейшов на фінальний етап прибуття до Меркурія.

  • Телескоп «Евклід» зазирнув у серце Чумацького Шляху: 60 мільйонів зірок за 26 годин

    Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало найдетальніший знімок центру нашої галактики у видимому світлі. Космічний телескоп «Евклід» усього за 26 годин зібрав мозаїку з дев'яти фрагментів, на якій зафіксовано понад 60 мільйонів зірок. І це не просто гарна картинка — за нею стоїть полювання на планети, які ховаються за світлом своїх сонць.

  • ESA відновила роботу коронографа місії Proba-3

    Європейське космічне агентство (ESA) оголосило 9 червня про успішне відновлення роботи місії Proba-3. Два супутники — Coronagraph (коронограф) та Occulter (затінювач) — знову працюють у штатному режимі й готові створювати на орбіті штучні сонячні затемнення. У лютому 2026 року сталася аномалія: один з апаратів втратив зв'язок із Землею, і на кілька тижнів доля всієї місії опинилася під питанням.

  • NASA назвала склад екіпажу місії Artemis-3

    Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) 9 червня 2026 року офіційно затвердило склад екіпажу місії Artemis-3. Цей політ є комплексним орбітальним випробуванням у межах підготовки до відновлення пілотованих висадок на поверхню Місяця.

  • Redwire поставила ESA прототип роботизованої руки для місячного посадкового модуля Argonaut

    Американська космічна компанія Redwire доставила до Європейського космічного агентства (ESA) прототип роботизованого маніпулятора для майбутнього місячного посадкового модуля Argonaut. Це сталося на тлі оголошеного ESA конкурсу на демонстрацію подібної системи під час першої місії модуля, запланованої на 2030 рік.

  • Vega-C → SMILE

    • Статус: Успіх
    • Дата запуску: 19.05.2026, 06:52

    Італійська компанія Avio 19 травня здійснила запуск ракети-носія Vega-C з космічним апаратом місії SMILE з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Це 110-й орбітальний запуск у 2026 році.

  • Європа включила у роботу над місією EnVision британську OHB Space UK

    Європейське космічне агентство (ESA) робить наступний великий крок у дослідженні Венери. Відповідальне за створення космічного апарату об'єднання на чолі з Thales Alenia Space залучило британську «дочку» німецького гіганта OHB до збірки та тестування зонда EnVision. Мета амбітної місії, запуск якої заплановано на листопад 2031 року, — розгадати таємниці «пекельної сестри» Землі, чия поверхня настільки ж загадкова, як і ворожа.

  • Структурні моделі елементів місії ExoMars 2028 готові до випробувань

    Європейське космічне агентство (ESA) та компанія Thales Alenia Space повідомили про важливий етап підготовки місії ExoMars 2028. Структурні моделі ключових елементів місії, включаючи посадковий модуль, посадкову платформу та сам марсохід Rosalind Franklin, інтегровано в Турині та доставлено до Канн для початку випробувань.

  • Airbus встановив сонячні батареї на європейський службовий модуль корабля Orion для місії Artemis-3

    Європейське космічне агентство (ESA) та компанія Airbus досягли важливого етапу в підготовці до місії Artemis-3. Чотири сонячні панелі були встановлені на третій європейський службовий модуль (European Service Module, ESM), який забезпечить енергією космічний корабель Orion під час польоту до Місяця.

  • JAXA та ESA об'єднують зусилля в рамках місії RAMSES до астероїда Апофіс

    Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) та Європейське космічне агентство (ESA) офіційно закріпили партнерство в галузі планетарного захисту. Головною метою співробітництва стане місія RAMSES, спрямована на вивчення потенційно небезпечного астероїда Апофіс.

  • ESA завершила стерилізацію парашута марсохода «Розалінд Франклін» перед польотом на Марс у 2028 році

    Європейське космічне агентство (ESA) успішно провело більш ніж 79-годинну стерилізацію парашута, який забезпечить м'яку посадку марсохода «Розалінд Франклін» на поверхню Марса. Процедура сухого теплового знезараження необхідна для того, щоб земні мікроорганізми, випадково потрапивши на парашут, не дали хибнопозитивний результат при пошуку слідів давнього життя на Червоній планеті.

  • Епоха «Союзів» у Куру офіційно завершилася: у Гвіані підірвали стартову вежу комплексу

    Сьогодні, 24 квітня 2026 року, в Гвіанському космічному центрі було демонтовано ключову споруду колишнього стартового комплексу «Союз» (Ensemble de Lancement Soyouz — ELS). Спрямованим вибухом інженери обрушили мобільну вежу обслуговування — один із найвпізнаваніших елементів інфраструктури російсько-європейських запусків з Куру.

  • PLATO успішно пройшов випробування в космічних умовах

    Європейське космічне агентство (ESA) оголосило про успішне завершення критичного етапу випробувань космічного телескопа PLATO (PLAnetary Transits and Oscillations of stars). Апарат провів кілька тижнів у вакуумній камері Large Space Simulator (LSS), де його піддали умовам, максимально наближеним до космічних.

  • Електроніка з місячного пилу: як перетворити реголіт на друковані схеми

    Коли люди повернуться на Місяць, людству доведеться вчитися виживати на його поверхні. Майбутнім поселенцям знадобиться обслуговувати техніку, ламати поломки та створювати інфраструктуру «з нуля» — включно з електронними схемами, без яких не працюють ані зв'язок, ані системи життєзабезпечення.

  • Falcon Heavy → ExoMars Rosalind Franklin Rover

    • Статус: Заплановано
    • Дата запуску: 31.10.2028, 00:00

    NASA та Європейське космічне агентство (ESA) готують запуск марсохода Rosalind Franklin до Марса за допомогою ракети SpaceX Falcon Heavy. Старт планується зі стартового комплексу 39A Космічного центру імені Кеннеді у Флориді не раніше кінця 2020-х років.

  • ESA шукає комерційного підрядника для доставки наукового приладу на Місяць

    Європейське космічне агентство (ESA) оголосило про пошук комерційного партнера для доставки наукового інструмента NILS2 на поверхню Місяця. Новий прилад призначений для вивчення негативно заряджених іонів у місячному реголіті та розширення наукових досліджень супутника Землі.

  • Electron → Daughter Of The Stars

    • Статус: Успіх
    • Дата запуску: 28.03.2026, 11:14

    Компанія Rocket Lab 28 березня здійснила запуск ракети Electron з першими двома супутниками Pathfinder A для європейської навігаційної програми Celeste LEO-PNT зі стартового комплексу Launch Complex 1 на півострові Махія в Новій Зеландії. Це 66-й орбітальний запуск у 2026 році.

  • ESA планує придбати місію SpaceX Crew Dragon для польоту до МКС

    Європейське космічне агентство оголосило про плани придбати виділений політ на кораблі Crew Dragon до Міжнародної космічної станції для своїх астронавтів. Про це повідомив генеральний директор ESA Йозеф Ашбахер 19 березня після 345-го засідання Ради агентства в Парижі.

  • Космічний апарат місії Proba‑3 від ESA знову вийшов на зв’язок після місяця мовчання

    Європейське космічне агентство (ESA) відновило контакт із одним із двох апаратів своєї науково‑технологічної місії Proba‑3 — космічним апаратом Coronagraph, який понад місяць не передавав даних на Землю. Це сталося 19 березня, коли антена наземної станції ESA у Вільяфранка (Іспанія) прийняла сигнал із борту, повідомляє агентство.

  • ESA шукає стартапи для розробки багаторазового космоплана нового покоління

    Європейське космічне агентство оголосило конкурс для малих і середніх компаній на розробку концепції повністю багаторазової системи запуску на базі космоплана. Відповідний запит пропозицій був опублікований 27 лютого організацією European Space Agency.

  • ESA намагається відновити зв'язок із супутником Coronagraph місії Proba-3

    Фахівці Європейського космічного агентства (ESA) працюють над відновленням зв'язку зі супутником Coronagraph, що входить до складу наукової місії Proba-3. Контакт з апаратом було втрачено після виникнення аномалії на борту.

  • ArianeGroup випробувала двигун Greta і отримала новий контракт ESA

    Європейська аерокосмічна компанія ArianeGroup успішно завершила серію вогневих випробувань перспективного ракетного двигуна Greta та отримала новий контракт від European Space Agency на продовження його розробки. Про це сторони повідомили 25 лютого 2026 року.

  • ESA запускає дослідження Lunar Remote Camp для майбутніх місій на Місяці

    European Space Agency (ESA) уклало два контракти на проведення досліджень у рамках ініціативи Lunar Remote Camp — проєкту, спрямованого на розробку концепції модуля, що розгортається, для роботи на поверхні Місяця. Програма орієнтована на створення компактної «захисної одиниці», здатної забезпечувати роботизовану техніку енергією та сервісними функціями, а в перспективі — підтримувати короткочасні пілотовані місії.

  • Випробування на міцність: телескоп PLATO готовий до «шторму» під час запуску

    Європейське космічне агентство (ESA) повідомило про успішне завершення першого етапу критичних випробувань телескопу PLATO (PLAnetary Transits and Oscillations of stars). Мисливець за екзопланетами, чиє завдання — знайти «другу Землю», пройшов серію тестів на вібростендах, підтвердивши свою здатність витримати колосальні навантаження під час старту ракети.

  • М'яка посадка на Червону планету: інженери ExoMars випробували «ноги» для майбутньої місії

    Щоб гарантувати успішну висадку на Марс, європейські інженери провели серію стрес-тестів повномасштабної моделі посадкового модуля місії ExoMars. У випробувальному центрі ALTEC (Турин, Італія) конструкцію скидали з різної висоти та на різних швидкостях, імітуючи складні умови марсіанського рельєфу.

Сторінка 1 із 7

🚀

Підтримати проєкт

Паливо для космічних публікацій

Швидкий переказ через Monobank, Privat24 або картки Visa / Mastercard:

Donatello QR
Задонатити через Donatello ➔
Адресу скопійовано в буфер! 🚀