Новини космосу з Китаю

Ракета Kuaizhou-1A (KZ-1A) вивела у космос чотири китайські метеорологічні супутники з космодрому Цзюцюань на північному заході країни.

Космос стає все більшою сферою уваги для близькосхідної країни, оскільки вона перетворюється з великого виробника нафти на технологічний центр.

Китайські вчені пропонують кілька цілей для майбутньої міжнародної місячної дослідницької станції. Це будуть спостереження за Сонцем та Землею з поверхні Місяця та використання місячних ресурсів, повідомила в п'ятницю газета China Science Daily.

Китай 17 березня запустив ракету Чанчжен-3Б/Е (Long March 3B/Е) з супутником дистанційного зондування Землі «Гаофень-13 02» (Gaofen-13 02), повідомило Сіньхуа.

Сіньхуа пише, що у середу Китай успішно запустив новий експериментальний супутник «Шиянь-19» із космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю.

Сіньхуа з посиланням на Китайське пілотоване космічне агентство (CMSA) повідомляє в неділю, що екіпаж китайського корабля Shenzhou-15 повернеться на Землю в червні.

За даними China Aerospace Science and Technology Corp, у п'ятницю вранці Китай відправив у космос два супутники для спостереження за Землею.

Сіньхуа повідомляє, що за даними Сіньцзянської астрономічної обсерваторії (XAO), яка підпорядковується Академії наук Китаю, однометровий телескоп із широким полем зору «Наньшань» виявив новий астероїд, що зближується із Землею.

Китайська приватна космічна компанія Orienspace планує перший запуск своєї ракети Gravity-1 (Yinli-1) у 4-му кварталі 2023 року, а другий — у другому кварталі 2024 року.

Китай планує запустити нову міжпланетну місію до невеликого навколоземного астероїда, повідомили в Китайському національному космічному управлінні (CNSA).

До неї пристикують новий модуль, який у майбутньому дозволить продовжити розвиток станції, повідомляє інформслужба «Росія-Китай: головне». Він являє собою вузлову кабіну з кількома відсіками стикувань, до яких можуть «швартуватися» космічні кораблі.

Китай розглядає можливість запросити іноземних астронавтів відвідати свою космічну станцію, ймовірно, за аналогією з радянським проектом «Інтеркосмос», маючи на увазі гостей із дружніх країн, наголошуючи на лідерстві приймаючої сторони.

Китай представив концепцію місячного посадкового модуля, який, як він сподівається, відправить астронавтів на Місяць приблизно наприкінці десятиліття.

Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) розпочала попередній відбір іноземних космонавтів. Вони братимуть участь у місіях на китайській орбітальній станції «Тяньгун». Про це повідомив заступник головного інженера CMSA Чень Шаньгуан.

Угруповання супутників, ймовірно, буде швидко запущено, щоб запобігти видобутку SpaceX «низькоорбітальних ресурсів», за словами вчених PLA. Проект під кодовою назвою «GW» надаватиме інтернет-послуги та може використовуватися для шпигування за конкуруючими мережами та виконання місій проти Starlink, повідомляє South China Morning Post.

Як пише Сіньхуа, у п'ятницю, 24 лютого з космодрому Цзюцюань на північному заході Китаю було здійснено успішний запуск неідентифікованого супутника дистанційного зондування Землі.

Протягом 2023 року Китай запустить ще два метеорологічні супутники серії «Феньюнь»: Феньюнь-3F (FY-3F) і Феньюнь-3G (FY-3G). Про це повідомляє Сіньхуа з посиланням на Управління у справах метеорології КНР.

Агентство Сіньхуа повідомляє, що у четвер Китай із космодрому Січан у провінції Сичуань (Південно-Західний Китай) успішно здійснив старт та вивів на заплановану орбіту супутник «Чжунсін-26» (ChinaSat 26). Запуск було здійснено о 19:49 за пекінським часом за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3Б» (Long March-3B, CZ-3B).

Через сімдесят п'ять днів після повернення на землю члени екіпажу Шеньчжоу-14 зустрілися з пресою в п'ятницю і були в гарному настрої. Вони також були в хорошій фізичній і психічній формі, сказали медичні експерти на прес-конференції, зазначивши, що зараз вони перейшли в стадію спостереження за відновленням і зможуть повернутися до нормального стану незабаром.

Китай оприлюднив 34-у за рахунком партію даних, здобутих за допомогою встановленого корисного навантаження на китайському зонді «Чан'є-4». Відповідну інформацію розміщено на сайті China's Lunar and Planetary Data Release System.

У рамках спільного комплексного проекту під назвою SMILE (Solar Wind Magnetosphere Ionosphere Link Explorer), реалізованого Академією наук Китаю (АНК) спільно з Європейським космічним агентством (ЕКА), було успішно завершено випробування ракети-носія зі супутником.

14 лютого Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорация (CASC) провела вогневі випробування багаторазового металоксового (метан + кисень) двигуна YF-209 із тягою 80 т.

У південно-західному муніципалітеті Чунцін на південному заході Китаю стартувала друга фаза створення об’єкта активного спостереження за глибоким космосом високої чіткості — China Fuyan, який називають найдальшою радіолокаційною системою в світі, повідомив Global Times керівник проекту Пекінський інститут Технології (BIT) у вівторок.

Ось уже 2 роки, як китайський зонд «Тяньвень-1» (Tianwen-1, TW-1) приступив до роботи на орбіті Марса, звідки за допомогою наукових приладів на своєму борту він передав на Землю величезну кількість даних, що сприяло здійсненню багатьох відкриттів у ході міжпланетарних досліджень за таке коротке час.

Проект створить алгоритми штучного інтелекту для автономного моніторингу космічного сміття, яке створює зростаючі ризики для космічних місій. Європейське космічне агентство почало навчати штучний інтелект уникати орбітального сміття кілька років тому та закликало світову спільноту штучного інтелекту допомогти розробити такі системи.

Космонавти пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-15», які наразі знаходяться на борту китайської космічної станції «Тяньгун», завершили свій перший вихід у відкритий космос у п'ятницю о 00:16 за пекінським часом, повідомили в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).

За даними Шанхайської академії космічних технологій при Китайській корпорації аерокосмічної науки і технологій, почалася розробка 4-ї партії метеорологічних супутників Феньюнь-3 (FY-3).

Китайський стартап Space-Pioneer, зірка, яка сходить в китайському комерційному космічному секторі, вдруге випробувала свій двигун на керосині та кисні із тягою 110 тонн.

Останнім часом Європейське космічне агентство (ЕКА) все більше співпрацює з НАСА та Заходом. Майже шість років тому ЕКА здивувало своїх давніх партнерів з NASA, а також дипломатичних чиновників у Білому домі, оголосивши, що деякі з його астронавтів тренуються разом з китайськими астронавтами. Метою було відправити європейських астронавтів на китайську космічну станцію Tiangong до 2022 року.

Китай продовжить четвертий етап своєї програми дослідження Місяця в усіх відношеннях цього року. Очікується, що він завершить базову структуру для Міжнародної місячної дослідницької станції (International Lunar Research Station, ILRS) на південному полюсі Місяця протягом цього десятиліття за допомогою місій зондів Chang'e-7 та -8, сказав Ву Вейрен, головний розробник китайської програми дослідження Місяця.

2 лютого Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) провела друге гаряче випробування двигуна LH2/LOX YF-90 тягою 220 тонн.

Китайський Сіанський аерокосмічний інститут (XI'AN), який є дочірньою компанією Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації (CASC), 29 січня провів перше в 2023 році випробування гарячим вогнем двигуна YF-100.

В Китаї почалося встановлення обладнання на станції для запуску комерційних космічних кораблів у Веньчані, місті південної острівної провінції Китаю Хайнань. Завершити роботи на майданчику планують до кінця цього року.

Китайський стартап провів випробування гарячим вогнем у рамках розробки запланованої багаторазової ракети з нержавіючої сталі, очевидно, натхненною Starship SpaceX.

Китайський телекомунікаційний супутник Apstar-6E нещодавно відокремився від свого незалежного рухового модуля і почав процес зміни орбіти за допомогою електричного приводу. Про це заявила Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC), яка розробила цей супутник.

У Китаї кажуть, що планують використовувати свій новий комплекс «Складне око Китаю» (China Compound Eye, CCE), розташований на території міста Чунцін на південному заході країни, для спостереження за астероїдами та планетами земного типу на відстані сотень мільйонів кілометрів у рамках роботи із захисту Землі від зіткнення з астероїдами.

Згідно зі звітом компанії, опублікованим у середу, Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) планує запустити понад 200 космічних апаратів із понад 60 космічними місіями у 2023 році. У звіті CASC оприлюднено плани щодо космічної науково-технічної діяльності країни в 2023 році.

Китай у неділю успішно запустив у космос 14 нових супутників за допомогою ракети-носія «Long March-2D Y71» («Чанчжен-2Г»). Запуск нових супутників, у тому числі «Цилу-2» та «Цилу-3», був здійснений об 11:14 за пекінським часом з космодрому Тайюань у провінції Шаньсі (Північний Китай). Усі супутники вивели на задані орбіти.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила 13 січня 2023 року ракету-носій «Чанчжен-2Г» (Long March 2D) з трьома супутниками на борту. Запуск відбувся зі Стартової зони 4 (SLS-1 / 921) космодрому Цзюцюань о 15:00 за пекінським часом.

Китайське національне космічне управління (CNSA) намагається зв'язатися з марсоходом Zhurong, але поки що безуспішно. Апарат занурився в сон більше шести місяців тому, в спробі пережити марсіанську зиму.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила 12 січня 2023 року ракету-носій «Чанчжен-2В» (Long March 2C / YZ-1S). Тип корисного навантаження — телекомунікаційний спутник APSTAR-6E. Старт відбувся зі Стартового комплексу 3 (LC-3) Центру запуску супутників Січан.

Китайський стартап Aerospace Propulsion (Beijing Aerospace Propulsion Technology Co., Ltd.) нещодавно провів перше гаряче випробування двигуна на метані Canglong-2 тягою 10 т.

Сіньхуа повідомляє про успішний запуск п'яти супутників за допомогою ракети-носія «Гушеньсін-1 Y5» («Церера-1 Y5» або «CERES-1 Y5») 9 січня 2023 року з космодрому Цзюцюань на північному заході країни.

Вікно запуску для запуску супутника ракетою-носієм «Чанчжен-7а» (Long Marh 7A Y4) звужено з 21:50 8 січня  до 01:15 9 січня. Старт з космодрому LC-201 Центру запуску супутників Веньчан.

Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) повідомляє про завершення першої оцінки теплових випробувань воднево-кисневого ракетного двигуна безперервної детонації (OHCDRE).

Чи це будуть вогняні випробування, чи старт, поки невідомо. Як ми повідомляли раніше, китайський стартап Space-Pioneer, також відомий як Beijing Tianbing Technology Co., Ltd., нещодавно проводив випробування обтічника корисного навантаження, а перед цим вогняні випробування першого ступеня своєї ракети Tianlong-2.

Таку думку висловив керівник Національного управління США з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) Білл Нельсон в інтерв'ю газеті Politico. Якщо Пекін здобуде перемогу в «конкуренції за Місяць», він може заявити свої права на володіння великими ділянками супутника Землі, стверджував глава NASA.

Останніми запусками наприкінці цього року, які були 63-ім та 64-им, Китай завершує свій найуспішніший рік космічних польотів: передостанній супутник Gaofen-11 був запущений 27 грудня, Shiyan 10-02 — 29 грудня. У 2022 році супутники дистанційного зондування, такі як Gaofen, були звичним явищем на китайських ракетах, але це також був рік комерційних запусків і значного розширення космічної станції Tiangong.

Китай у четвер 29 грудня успішно вивів на задану орбіту експериментальний супутник «Шиянь-10 02» (Shiyan-10 02). Запуск космічного апарату було здійснено о 12:43 за пекінським часом із космодрому Січан на південному заході Китаю за допомогою ракети-носія «Чанчжен-3Б» (CZ-3B або Long March-3B).

Знову Китай запускає у космос супутник. У вівторок із космодрому Тайюань на півночі Китаю о 15:37 за пекінським часом ракетою-носієм «Чанчжен-4Б» (CZ-4B або Long March-4B) відправлено у космос на задану орбіту супутник дистанційного зондування Землі високої роздільної здатності «Гаофень-11 04» (Gaofen-11 04).