У Китаї планують новий запуск ракети Long March 3B/E («Чанчжен-3Б»). Старт відбудеться зі стартового комплексу LC-2 космодрому Січан, розташованого в горах провінції Сичуань у південно-західній частині Китаю.
5 липня Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила ракету середньої вантажопідйомності Long March 8A з комерційного стартового майданчика LC-1 космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань. Це 156-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) 4 липня запустила ракету Long March 6A (Чанчжен 6А) зі стартового комплексу 9A Центру запуску супутників Тайюань у провінції Шаньсі на півночі Китаю. Це 154-й орбітальний запуск у 2026 році.
Поки увага світової космонавтики прикута до програм Artemis і підготовки пілотованих польотів на Марс, Китай наблизився до одного з найнезвичайніших об'єктів навколоземного простору. 4 липня 2026 року зонд «Тяньвень-2» спробує взяти пробу ґрунту з поверхні астероїда Камоалева — крихітного космічного тіла, яке вже понад десяти років «танцює» навколо Землі.
Третій запуск ракети-носія Gravity-1 (Yinli-1) приватної китайської компанії OrienSpace заплановано з морської стартової платформи біля узбережжя міста Хайян в акваторії Жовтого моря біля узбережжя провінції Шаньдун.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) планує запуск ракети Long March 7A (Чанчжен-7А) зі стартового майданчика 201 космодрому Веньчан на острові Хайнань на півдні Китаю.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) 2 липня запустила ракету Long March 4B (Чанчжен 4B) зі стартового комплексу 94 (SLS-2) Центру запуску супутників Цзюцюань, найстарішого космодрому КНР, розташованого на північному заході країни в пустелі Гобі, що в провінції Ганьсу. Це 150-й орбітальний запуск у 2026 році.
У Китаї опубліковано офіційні результати другого етапу орбітальних експериментів на китайській космічній вантажівці «Цінчжоу» («Легкий човен»). На борту корабля, запущеного ще 30 березня 2026 року, успішно відпрацювали компресорний холодильник, нейрочіп для моніторингу м'язів, портативний аналізатор крові і навіть… воскресили мох.
Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) 23 червня запустила супутник TJSW-26A за допомогою ракети Long March 7A (Чанчжен-7А) зі стартового майданчика 201 космодрому Веньчан на острові Хайнань на півдні Китаю. Це 144-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайський комерційний космодром «Східний космопорт» (Oriental Spaceport) у приморському місті Хайян (провінція Шаньдун) відкрив свої двері для широкої публіки. Тепер спостерігати за запусками ракет наживо можуть не лише фахівці та журналісти, а й звичайні туристи, повідомляє китайська медіамережа CGTN.
Китайська компанія CAS Space планує 15-й запуск своєї ракети Kinetica-1 Y15 (Lijian-1). Запуск відбудеться зі стартового майданчика № 130 Центру запуску супутників Цзюцюань — найбільшого космодрому Китаю, розташованого в пустелі Гобі у провінції Ганьсу.
Компанія Aotian Xunyu (Wuxi) Aerospace Industry Co., Ltd. (遨天巡宇 (无锡) 航天工业有限公司) провела церемонію відправлення першого супутника угруповання LX630 на запуск. Захід відбувся на майданчику аерокосмічного промислового парку Лянсі. Супутник призначений для комерційного моніторингу космічного сміття.
Китайська компанія ExPace 17 червня запустила ракету-носій Kuaizhou-11 Y13 (KZ-11) з сімома супутниками навігаційного угрупованняCentiSpace-1 Group 05. Старт відбувся з майданчика 95A Центру запуску супутників Цзюцюань, розташованого на межі провінції Ганьсу та Внутрішньої Монголії в Китаї. Це 138-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC) 17 червня успішно запустила ракету-носій Long March 12 зі стартового комплексу № 2 нового комерційного космодрому Веньчан, що розташований на острові Хайнань. Це найпівденніший і найновіший основний космодром Китаю. Це 137-й орбітальний запуск у 2026 році.
У Китаї запустили ракету Long March 3B/E («Чанчжен-3Б»). Старт відбувся 16 червня зі стартового комплексу LC-2 космодрому Січан, розташованого в горах провінції Сичуань у південно-західній частині Китаю. Це 136-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська компанія CAS Space 15 червня успішно здійснила 14-й запуск своєї ракети Kinetica-1 Y14 (Lijian-1), який відбувся зі стартового майданчика 130 Центру запуску супутників Цзюцюань, найбільшого космодрому Китаю, розташованого в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 134-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) 11 червня провела запуск ракети-носія Long March 5 («Чанчжен-5») із секретним супутником TJSW-25 зі стартового комплексу LC-101 космодрому Веньчан на острові Хайнань на півдні Китаю. Це 130-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська компанія LandSpace 9 червня запустила свою модернізовану ракету Zhuque-2E Y6 з двома вітчизняними супутниками зв'язку. Старт відбувся зі стартового майданчика 96A космодрому Цзюцюань, розташованого на межі провінції Ганьсу та автономного району Внутрішня Монголія. Це 129-й орбітальний запуск у 2026 році.
5 червня Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила ракету середньої вантажопідйомності Long March 8 Y8 з комерційного стартового майданчика LC-1 космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань. Це 126-й орбітальний запуск у 2026 році.
4 червня Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC) запустила ракету Long March 6A Y26 (Чанчжен 6А) зі стартового комплексу 9A (LC-9A) Центру запуску супутників Тайюань у провінції Шаньсі на півночі Китаю. Це 125-й орбітальний запуск у 2026 році.
У Китаї 1 червня провели дебютний запуск нової ракети Long March 12B Y1 з Центру запуску супутників Цзюцюань, розташованого в провінції Ганьсу, Північно-Західний Китай. Це 122-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська компанія ChinaRocket планує запуск своєї чотириступеневої твердопаливної комерційної ракети-носія Smart Dragon-3 (SD-3 або Jielong 3) з морського стартового майданчика «Хайян» в провінції Шаньдун.
Китайська приватна компанія Spark Space («Сіньхо Кунцзянь») офіційно анонсувала розробку першої в Китаї рідинної ракети-носія з електричною циркуляцією пального. Ракета отримала назву «Цзіньхуа-1» (Evolution-1) і позиціонується як найпотужніша у світі серед носіїв, що використовують електронасосну систему подачі компонентів пального. Творці обіцяють перетворити виведення супутників на орбіту на «космічний експрес» за доступною ціною.
Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC) 30 травня запустила ракету Long March 2D (Чанчжен 2D) зі стартового комплексу №3 (LC-3) Космічного центру запуску супутників Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 121-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська приватна аерокосмічна компанія Galactic Energy (星河动力) оголосила про завершення будівництва та введення в експлуатацію стартового комплексу (перша черга) для ракет сімейства Pallas («Чжишень»). Комплекс розташований у районі комерційних космічних інновацій Дунфен (колишній космодром Цзюцюань). Завершення будівництва цього об'єкта дозволяє компанії приступити до підготовки першого випробувального польоту ракети «Чжишень-1» у 2026 році.
В Китаї 26 травня відбувся запуск ракети Long March 7A (Чанчжен-7А) зі стартового майданчика № 201 космодрому Веньчан на острові Хайнань на півдні країни. Це 117-й орбітальний запуск у 2026 році.
24 травня в КНР здійснили запуск ракети Long March 2F/G з пілотованою місією Shenzhou-23 до національної космічної станції Tiangong зі стартового майданчика 91 (SLS-1) Центру запуску супутників Цзюцюань. Це 114-й орбітальний запуск у 2026 році.
Італійська компанія Avio 19 травня здійснила запуск ракети-носія Vega-C з космічним апаратом місії SMILE з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Це 110-й орбітальний запуск у 2026 році.
17 травня Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) запустила ракету середньої вантажопідйомності Long March 8 з комерційного стартового майданчика LC-1 космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань. Це 109-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська компанія Zenk Space (空间致航) вийшла на фінішну пряму підготовки до першого пуску своєї ракети-носія Zhihang-1 (致航一号). Старт попередньо намічено на червень 2026 року. Напередодні запуску компанія закрила новий раунд фінансування на 180 млн юанів ($26,5 млн), а загальний обсяг залученого капіталу перевищив 1 млрд юанів ($147 млн).
У день десятиріччя першого успішного запуску з космодрому Веньчан газета PLA Daily опублікувала офіційний графік китайської пілотованої місячної програми. Згідно з опублікованим планом, у період з 2028 по 2030 рік Китай виконає з космодрому Веньчан три безпілотні облітні місії та одну пілотовану висадку на Місяць. Це перший випадок, коли Пекін публічно назвав конкретні терміни та кількість місій у рамках своєї місячної програми.
Китайська компанія CAS Space 15 травня здійснила 13-й запуск своєї ракети Kinetica-1 Y13 (Lijian-1) зі стартового майданчика 130 Центру запуску супутників Цзюцюань, найбільшого космодрому Китаю, розташованого в пустелі Гобі в провінції Ганьсу. Це 107-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська космічна компанія Space Epoch (Jianyuan Technology) оголосила про успішне завершення випробувань трубопроводів своєї багаторазової рідинної ракети-носія «Юаньсінчже-1» (Yuanxingzhe-1). Випробування, що відбулися у квітні 2026 року, моделювали складне механічне навантаження, якого зазнають трубопроводи під час запуску та польоту, і підтвердили їхню готовність до польотних випробувань.
Китайський стартап LandSpace 14 травня здійснив запуск модернізованої ракети Zhuque-2E Y5. Старт відбувся зі стартового майданчика 96A космодрому Цзюцюань, розташованого на кордоні провінції Ганьсу та автономного району Внутрішня Монголія. Це 106-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC) 12 травня здійснила запуск ракети Long March 6A (Чанчжен 6А) зі стартового комплексу 9A Центру запуску супутників Тайюань у провінції Шаньсі на півночі Китаю. Це 105-й орбітальний запуск у 2026 році.
У Китаї 11 травня успішно здійснили запуск ракети Long March 7 Y11 («Чанчжен-7») з вантажним космічним кораблем «Тяньчжоу-10» (Tianzhou-10) до національної орбітальної станції «Тяньгун» (Tiangong). Ракета злетіла зі стартового майданчика 201 на космодромі Веньчан, розташованому на острові Хайнань. Це 103-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китайська компанія Nayuta Space (千亿航天) завершила три раунди фінансування (Pre-A1, Pre-A2, Pre-A3) для розробки частково багаторазової ракети-носія Black Bird-R (玄鸟-R або Xuanniao-R). Залучені кошти спрямують на вогневі випробування другого ступеня, продувки в аеродинамічній трубі та відпрацювання незвичайної схеми повернення першого ступеня — так званого «черевного» приземлення на бік.
Вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-9» (Tianzhou-9) 6 травня 2026 року о 16:34 за пекінським часом успішно відстикувався від національної орбітальної станції «Тяньгун» і перейшов у режим автономного польоту. Найближчим часом апарат здійснить контрольований схід з орбіти, під час якого більша частина його конструкції згорить у щільних шарах атмосфери, а невелика кількість незгорілих фрагментів впаде в заздалегідь призначений безпечний район Тихого океану.
Китайські дослідники провели успішну демонстрацію технології 3D-друку металом на орбіті. Експеримент було виконано на борту тестового вантажного корабля «Цінчжоу» і відкриває перспективи для виробництва та ремонту обладнання безпосередньо в космосі.
Китайський місяцехід «Юйту-2» (Yutu-2, «Нефритовий заєць-2») продовжує працювати на зворотному боці Місяця, перевищивши свій початковий термін служби у 28 разів. Апарат, розрахований на 3 місяці, перебуває в робочому стані вже 7 років і 3,5 місяця (понад 2600 днів) і є найдовгоживучішим місяцеходом в історії людства.
Китайські дослідники ідентифікували два раніше невідомих мінерали в зразках місячного ґрунту, доставлених на Землю місією «Чан'е-5». Відкриття було офіційно анонсовано 24 квітня 2026 року на церемонії відкриття «Космічного дня Китаю» в Ченду.
25 квітня Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC) здійснила запуск ракети Long March 6 (Чанчжен 6) зі стартового комплексу № 16 Центру запуску супутників Тайюань, розташованого на півночі Китаю, у провінції Шаньсі. Це 93-й орбітальний запуск у 2026 році.
24 квітня 2026 року в Ченду під час церемонії відкриття 11-го Національного дня космосу Китаю Національна космічна адміністрація Китаю (CNSA) оголосила результати відбору міжнародних партнерів для місії Tianwen-3. Це перша китайська місія з доставки зразків марсіанського ґрунту на Землю.
24 квітня Китайська корпорація аерокосмічної науки та техніки (CASC) запустила ракету Long March 2D Y109 (Чанчжен 2D) зі стартового комплексу №3 (LC-3) Космічного центру запуску супутників Січан у провінції Сичуань на південному заході Китаю. Це 92-й орбітальний запуск у 2026 році.
Китай завершив відбір перших іноземних кандидатів у космонавти для польоту на борту китайської космічної станції «Тяньгун». Ними стали двоє громадян Пакистану — Мухаммед Зішан Алі та Хурам Дауд. Після проходження підготовки один із них вирушить на орбіту як фахівець із корисного навантаження, ставши першим іноземним членом екіпажу китайської станції.
Китайська команда з дослідження Місяця має намір провести дослідження зі створення теплиці на поверхні супутника Землі. Про це повідомила Ван Цюн, старший космічний інженер Китайського національного космічного управління (CNSA), на прес-конференції в Пекіні у вівторок.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) готує запуск важкої ракети Long March 10 (Чанчжен 10) зі стартового комплексу LC-301 космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань.
Китайська корпорація аерокосмічної науки і техніки (CASC) готує запуск ракети Long March 10B (Чанчжен 10B) зі стартового комплексу LC-2 космодрому Веньчан, розташованого на острові Хайнань.
Китайська приватна компанія AZSpace оголосила про плани запустити перший модуль своєї майбутньої комерційної космічної станції у другому кварталі 2026 року. Апарат DEAR-11 (迪迩十一号) пройде ключові випробування на орбіті, включаючи стикування з іншим модулем та повернення на Землю.
Китай провів випробування зі зближення та проведення операцій у безпосередній близькості (RPO) за участю прототипу вантажного космічного корабля «Цинчжоу» (Qingzhou) та супутника-цілі. Цей експеримент став важливим кроком на шляху до створення недорогої орбітальної інфраструктури для постачання китайської космічної станції «Тяньгун».
