Індійська приватна космічна компанія Skyroot Aerospace вже готує наступну ракету Vikram-1 після успішного орбітального дебюту в липні. Компанія показала складання міжступеневого з’єднання першого та другого ступенів нового носія, наближаючи його до наступної місії.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 4 вересня здійснила запуск супутника спостереження за Землею EOS-05, також відомого як GISAT-1A. Старт ракети-носія GSLV Mk II (GSLV-F17) відбувся з другого стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана. Це 203-й орбітальний запуск у світі у 2026 році.
В Індії підтверджено плани створення першого модуля власної орбітальної космічної станції «Бгаратия Антарикша», яка має бути розгорнута та стати повністю робочою до 2035 року. Про це оголосив голова Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Ванніяперумал Нараянан під час заходів, присвячених Національному дню космосу Індії, який відзначався 23 серпня 2026 року.
Індія розпочала масштабне реформування своєї космічної галузі. Виробництво ракет-носіїв і серійних супутників поступово передаватиметься промисловості, тоді як Індійська організація космічних досліджень (ISRO) зосередиться на наукових місіях, розробці нових технологій та створенні складної космічної інфраструктури.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) планує запуск супутника NVS-03 для індійської регіональної навігаційної системи NavIC (Navigation with Indian Constellation). Старт ракети-носія GSLV Mk II заплановано з другої стартової площадки Космічного центру імені Сатіша Дгавана.
Приватна індійська аерокосмічна компанія Skyroot Aerospace 18 липня успішно здійснила перший орбітальний запуск своєї ракети-носія Vikram-I. Старт відбувся з першого стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дгавана, що перебуває в експлуатації Індійської організації космічних досліджень (ISRO). Це 164-й орбітальний запуск у світі в 2026 році.
Ракета PSLV-C62 стартувала з космодрому Шріхарікота 12 січня 2026 року — це був 64-й політ «робочої конячки» індійської космонавтики. На борту перебували 16 супутників, зокрема головний — супутник спостереження EOS-N1 (Anvesha) з гіперспектральною камерою для потреб оборони. Перші два ступені відпрацювали штатно. А на третьому — твердопаливному — почалися проблеми. Ракета втратила орієнтацію, зійшла з траєкторії, і всі 16 супутників пішли в океан.
24 квітня 2026 року відбулася знакова подія для індійської приватної космонавтики. Головний міністр штату Телангана Шрі А. Ревант Редді урочисто відправив ракету Vikram-1 з кампусу компанії Skyroot Aerospace в Хайдарабаді до космічного центру імені Сатіша Дхавана на острові Шріхарікота.
Індійська приватна космічна компанія AgniKul Cosmos оголосила про успішне тестове запалювання трьох напівкріогенних ракетних двигунів одночасно, зібраних в один кластер. Усі двигуни були 3D-друкованими та виготовленими повністю всередині компанії, що підкреслює високий рівень інжинірингу та інновацій.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 24 грудня 2025 року здійснила запуск супутника зв'язку BlueBird Block 2 FM1 за допомогою ракети LVM-3 з другої стартової площадки космічного центру ім. Сатіша Дхавана. Це 312-й орбітальний запуск у 2025 році.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 2 листопада 2025 року здійснила запуск нового національного військового супутника зв'язку GSAT-7R (CMS-03) за допомогою ракети LVM-3 з другої стартової площадки космічного центру ім. Сатіша Дхавана. Це 250-й орбітальний запуск у 2025 році.
Японська компанія ispace та індійський стартап Digantara оголосили про початок переговорів щодо створення спільної місії, спрямованої на розвиток системи спостереження та ситуаційної обізнаності у просторі між Землею та Місяцем. Анонс відбувся на тлі 15-го щорічного саміту Індія–Японія в Токіо.
8 серпня 2025 року на полігоні Satish Dhawan Space Centre (SDSC SHAR) у Шріхарікоті відбулося перше успішне статичне випробування твердопаливного двигуна KALAM 1200 — першого ступеня ракети-носія Vikram-1, розробленої приватною індійською компанією Skyroot Aerospace.
30 липня 2025 року Індія здійснила запуск своєї ракети GSLV Mark II з супутником спостереження за Землею NISAR з другого стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана. Це 165-й орбітальний запуск у 2025 році.
Індійський космічний стартап Skyroot Aerospace зробив ще один значний крок до своєї першої орбітальної місії, успішно завершивши статичні вогневі випробування третього ступеня ракети-носія Vikram-1 — Kalam-100. Про це компанія повідомила у своєму акаунті на платформі X.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) переглянула плани щодо створення надважкої ракети-носія для пілотованої місії на Місяць, запланованої на 2040 рік. Замість цього агентство має намір використовувати кілька запусків ракет важкого класу, збираючи експедиційний комплекс на орбіті з використанням технології стикування.
Індія 29 січня 2025 року запустила ракету GSLV Mk II з державним супутником глобального позиціонування. Старт успішно відбувся з другого стартового майданчика космічного центру імені Сатіша Дхавана. Це 20-й орбітальний запуск у 2025 році.
Запуск індійської ракети Polar Satellite Launch Vehicle (PSLV) з технологічною місією Індійської організації космічних досліджень (ISRO) відбувся 30 грудня 2024 року з першого стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана на острові Шріхарікота в Бенгальській затоці. Це 253-й орбітальний запуск у 2024 році.
Індія представила довгострокову космічну стратегію, націлену на висадку індійського космонавта на Місяць до 2040 року. Про це в інтерв'ю телеканалу NDTV повідомив голова Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Шрідхара Соманатх.
У п'ятницю, 06 грудня 2024 року, ВМС Індії та ISRO в рамках підготовки до операцій із підйому спускової капсули корабля «Гаганьян» провели випробування на спеціальному судні.
Росія допускає можливість співпраці з Індією в проекті розгортання нової Російської орбітальної станції (РОС), повідомив перший віце-прем'єр РФ Денис Мантуров.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) готується до польоту на Венеру з місією Venus Orbiter Mission (VOM).
Уряд Індії схвалив низку великих космічних проєктів, включно з поверненням зразків із Місяця Chandrayaan-4 і першим модулем космічної станції.
Місія «Чандраян-3» (Chandrayaan-3) складалася з посадкового модуля «Вікрам», місяцеходу «Праг'ян» і рухового модуля (ДМ). Спусковий апарат здійснив м'яку посадку 23 серпня 2023 року в південних високих широтах Місяця.
Аналогова дослідницька станція для підготовки до вивчення Місяця і Марса може з'явитися на півночі Індії, на союзній території Ладакх. Про це повідомило видання The Times of India.
Сьогодні космічний апарат Aditya-L1 завершив свою першу гало-орбіту навколо точки L1 Лагранжа Сонце-Земля. Aditya-L1 - індійська сонячна обсерваторія в точці Лагранжа L1, запущена 2 вересня 2023 року і виведена на цільову гало-орбіту 6 січня 2024 року. Космічному апарату Aditya-L1 на гало-орбіті потрібно 178 днів для здійснення обороту навколо точки L1.
Американське Агентство космічних досліджень Space Exploration and Research Agency (SERA) у понеділок оголосило Індію країною-партнером за програмою пілотованих космічних польотів, у рамках якої в космос буде запущено шістьох громадян-астронавтів з усього світу.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) успішно провела в автономному режимі випробувальну посадку системи космічного запуску багаторазового використання RLV (Reusable Launch Vehicle) під назвою Pushpak. Як повідомила ISRO, після третьої за рахунком посадки апарату починається розробка космічного корабля багаторазового використання, здатного досягти орбіти Землі.
17 червня уряди Сполучених Штатів та Індії оголосили про те, що вони просувають співробітництво в галузі пілотованих космічних польотів, яке включатиме політ індійського астронавта на Міжнародну космічну станцію. Подробиць щодо того, хто і коли полетить, оприлюднено не було.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) оголосила в четвер, що компанія Agnikul Cosmos успішно запустила місію Agnibaan (Suborbital Tech Demonstrator) SoRTed-01 зі свого стартового майданчика.
Посол США Ерік Гарсетті в Нью-Делі повідомив в інтерв'ю телеканалу NDTV, що громадянин Індії, ймовірно, полетить у 2024 році на Міжнародну космічну станцію (МКС) на американській ракеті.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO), натхненна успішною торішньою посадкою на Місяць місії Chandrayaan-3, уже готує плани повернення зразків із Місяця.
Глава Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Шрідхара Панікер Соманатх розповів, що космічне агентство докладатиме всіх зусиль для того, щоб індієць висадився на місячну поверхню.
Індійський аерокосмічний стартап Agnikul Cosmos знову відклав перший запуск своєї ракети Agnibaan 7 квітня, посилаючись на технічні проблеми, повідомила компанія в соцмережі Х.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) повідомляє, що останній запуск місії PSLV-C58/XPoSat завершився з нульовою кількістю сміття на орбіті.
Chandrayaan-4 розвиватиме успіх місії Chandrayaan-3, яка нещодавно завершилася, водночас намагаючись розв'язати складніші завдання, підтвердив д-р Нілеш Десаї, директор Центру космічних додатків Індійської організації космічних досліджень (ISRO).
Запуск індійської ракети Polar Satellite Launch Vehicle (PSLV) з демонстраційним супутником TDS-01 відбудеться з першого стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана на острові Шріхарікота в Бенгальській затоці.
Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді у вівторок оголосив імена чотирьох астронавтів, які полетять на низьку навколоземну орбіту в рамках проєкту Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Gaganyaan, який стане першою індійською космічною місією з екіпажем.
Індійська влада заявила про плани будівництва другого космодрому в країні для запуску малих супутників. За інформацією видання thehindu.com, уряд штату Тамілнад на півдні країни завершив процес придбання землі під цей проект.
Запуск другого тесту на переривання за програмою Gaganyaan (Gaganyaan Abort Test Booster) заплановано на 2026 рік з першого стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана.
Діяльність, пов'язана із супутниками у космічному секторі, може залучити від 49 до 100 відсотків прямих іноземних інвестицій, оскільки кабінет міністрів Союзу схвалив у середу поправку до політики прямих іноземних інвестицій (ПІІ) для космічного сектора.
Індійський рентгенівський поляриметр (POLIX), що знаходиться на борту індійської місії рентгенівського телескопа XPoSat, розпочав наукові спостереження.
Індія 17 лютого 2024 успішно запустила свою ракету GSLV Mk II з державним метеорологічним супутником. Старт відбувся з другого стартового майданчика космічного центру Сатіша Дхавана. Корисне навантаження успішно виведено на цільову орбіту. Це 33-й орбітальний запуск у 2024 році.
Перша жінка-робот-космонавт Vyommitra полетить у космос напередодні амбітної місії ISRO Gaganyaan, яка стане першим для Індії пілотованим космічним польотом.
Крім запуску першого пілотованого космічного корабля до кінця 2025 року Індія також збирається побудувати свою національну орбітальну станцію до 2035 року. Про це заявив керівник Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Шрідхара Панікер Сомнатх.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) запланувала перший безпілотний орбітальний випробувальний політ космічного корабля Гаганьян. Запуск відбудеться з другого стартового майданчика космічного центру ім. Сатіша Дхавана за допомогою ракети LVM-3.
AgniKul Cosmos, індійська приватна космічна компанія, офіційно підтвердила запуск своєї ракети Agnibaan Sub-Orbital Technological Demonstrator (SOrTeD) до кінця першого кварталу 2024 року. Цей випробувальний політ свідчить про значний крок вперед космічних амбіцій Індії.
Індійська сонячна обсерваторія Aditya-L1 досягла своєї цільової орбіти навколо точки Лагранжа 1 Сонця-Землі приблизно за 1,5 мільйона кілометрів від Землі.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) 1 січня 2024 року успішно запустила ракету Polar Satellite Launch Vehicle (PSLV) із орбітальною обсерваторією XPoSat.
Шрідхара Панікер Сомнатх, голова Індійського агентства космічних досліджень (ISRO), заявив, що ця місія буде складною, оскільки передбачає більш складні технологічні рішення.
Паливо для космічних публікацій
