Мімас, який також називають Сатурном I, є природним супутником Сатурна. Мімас із середнім діаметром 396,4 кілометрів має приблизно округлу форму через власну гравітацію. Низька щільність Мімаса, 1,15 г/см3, вказує на те, що він складається здебільшого з водяного льоду з невеликою кількістю каменю, а дослідження руху Мімаса підтвердили, що під його поверхневим льодом є рідкий океан.
Поверхню Мімаса, яку щільно вкрито кратерами, мало ознак недавньої геологічної активності. Примітною особливістю поверхні Мімаса є кратер Гершель, один із найбільших кратерів у Сонячній системі порівняно з розміром планети. Гершель має розміри 139 кілометрів (86 миль) у поперечнику, що становить приблизно одну третину середнього діаметра Мімаса, і вважається, що він утворився в результаті надзвичайно енергійного удару. Назва кратера походить від імені Вільяма Гершеля, який відкрив Мімас 1789 році.
Присутність Місяця створила одну з найбільших «прогалин» у кільці Сатурна, названу щілиною Кассіні, через орбітальний резонанс, який дестабілізував орбіту частинок.
У статті, опублікованій у четвер у журналі Nature, команда дослідників повідомила, що глобальний океан знаходиться приблизно в 20 км під рясно усипаною кратерами і геологічно неактивною крижаною оболонкою Мімаса, площа поверхні якої дорівнює площі Іспанії.
