SpaceX готує 14-й випробувальний політ системи Starship (IFT-14). Місія стане першим повноцінним орбітальним випробуванням Starship і має продемонструвати можливість виведення супутників на робочу орбіту. Запуск очікується не раніше вересня 2026 року з орбітального стартового майданчика №2 бази SpaceX Starbase у Техасі.
Flight 14 стане першим запуском Starship зі спробою виконати повноцінний орбітальний профіль і першим польотом системи з робочим корисним навантаженням. SpaceX планує вивести на орбіту 26 супутників Starlink V3, які мають стати першою партією супутників цієї версії, реально розгорнутих в орбітальному угрупованні.
На відміну від попередніх випробувань, корабель Starship не виконуватиме маневр виходу на орбіту одразу після відділення. Спочатку фахівці SpaceX оцінять стан апарата та працездатність критично важливих систем. Лише після підтвердження достатнього рівня резервування корабель виконає імпульс для виходу на орбіту.
Що перевірятиме Flight 14
Після виходу на орбіту Starship має виконати близько шести витків на висоті приблизно 275 км. Під час польоту корабель розгорне 26 супутників Starlink V3, після чого виконає гальмівний імпульс одним двигуном Raptor та розпочне кероване повернення в атмосферу.
Тривалість усієї місії має становити близько 10 годин. Після завершення орбітальної ділянки Ship планують звести з орбіти та привести приводненням у Тихому океані на захід від узбережжя Чилі.
Водночас SpaceX передбачила можливість достроково завершити орбітальну ділянку. Якщо під час контрольних перевірок стан корабля буде визнано недостатньо надійним для продовження місії, Flight 14 можуть скоротити до двох або п'яти витків залежно від моменту ухвалення рішення.
26 супутників Starlink V3
Головним корисним навантаженням Flight 14 стануть 26 супутників Starlink V3. Попередній політ Starship також ніс апарати цієї версії, однак під час Flight 13 вони були виведені на суборбітальну траєкторію і не залишилися на орбіті.
Три супутники з партії Flight 14 отримають додаткові камери для спостереження за теплозахисним екраном Starship. Після відокремлення вони мають знімати поверхню корабля та передавати зображення на Землю. SpaceX планує використовувати ці дані для подальшої оцінки стану теплозахисту та підготовки до повернення корабля безпосередньо до місця запуску під час майбутніх місій.
Без захоплення корабля вежею
Flight 14 не передбачає захоплення ані Starship, ані прискорювача Super Heavy механічними маніпуляторами стартової вежі. Обидва апарати мають завершити політ приводненням.
Super Heavy виконає відділення ступенів, маневр повернення та посадковий імпульс, після чого приведе приводненням у Мексиканській затоці. Головне завдання першого ступеня в межах Flight 14 — відпрацювання всієї послідовності запуску, відділення, зворотного маневру та посадкового імпульсу.
SpaceX уже кілька разів успішно захоплювала Super Heavy вежею, однак Ship ще жодного разу не намагалися зловити таким способом. Захоплення корабля має стати наступним етапом після перевірки його орбітального польоту та керованого повернення.
Що змінилося після Flight 13
Попередній політ Starship відбувся 24 липня 2026 року. Під час Flight 13 корабель Ship 40 вперше успішно виконав керований вхід в атмосферу та завершив політ приводненням в Індійському океані. Крім того, апарат уперше розгорнув 20 супутників Starlink V3, хоча вони перебували на суборбітальній траєкторії та згодом зійшли з неї.
Досвід Flight 13 використано під час підготовки наступної місії. SpaceX внесла зміни до конструкції та програмного забезпечення системи, а Ship 41 пройшов окремі випробування двигунів, включно із шестидвигунним статичним вогневим випробуванням та випробуванням одного двигуна, що імітувало гальмівний імпульс для сходження з орбіти.
Робота над теплозахистом також триває. Під час Flight 14 SpaceX отримає додаткову інформацію про поведінку плиток під час орбітального польоту та входу в атмосферу, зокрема завдяки камерам на трьох супутниках Starlink V3.
Super Heavy / Starship V3
Starship — повністю багаторазова надважка транспортна система SpaceX, що складається з прискорювача Super Heavy та космічного корабля Starship. Система призначена для доставки екіпажів і вантажів на навколоземну орбіту, Місяць, Марс та в інші точки космосу.
Поточна версія Starship V3 розробляється з розрахунком на підвищення вантажопідйомності та надійності. Загальна висота системи становить близько 124 м, діаметр — 9 м. Super Heavy оснащений 33 двигунами Raptor, а корабель Starship — шістьма двигунами, включаючи три стандартні Raptor і три вакуумні Raptor Vacuum.
Перший ступінь (Super Heavy)
Super Heavy використовує 33 двигуни Raptor, що працюють на переохолодженому рідкому кисні (LOX) та метані (CH4). Прискорювач розрахований на повернення до стартового майданчика та захоплення механічними маніпуляторами вежі.
Другий ступінь (Starship)
Корабель оснащений шістьма двигунами — трьома Raptor і трьома Raptor Vacuum, оптимізованими для роботи у вакуумі. Після виходу на орбіту Starship має виконати необхідні маневри, розгорнути корисне навантаження, а потім пройти атмосферний спуск.
Про SpaceX
SpaceX (Space Exploration Technologies Corp.) — приватна американська аерокосмічна компанія, заснована Ілоном Маском 2002 року з метою здешевлення космічних запусків і подальшої колонізації інших планет.
Компанія стала першим приватним оператором, який успішно вивів власний космічний корабель на орбіту, доставив вантаж та екіпаж на МКС, а також уперше посадив і повторно використав перший ступінь орбітальної ракети. Основні ракети — Falcon 9 і Falcon Heavy, пілотований корабель — Crew Dragon. Зараз ключовий проєкт — повністю багаторазова система Starship, призначена для польотів на Місяць і Марс.
SpaceX також розвиває супутникову мережу глобального інтернету Starlink і поступово перетворюється з пускового оператора на повноцінну космічну транспортну інфраструктуру.
