12 серпня минуло п’ять років, як було запущено сонячний зонд NASA Parker Solar Probe. В той день він стартував на вершині потужної ракети Delta IV із станції космічних сил на мисі Канаверал.
Передсвітанковий запуск у небо над узбережжям Флориди ознаменував початок кардинально нової місії з розкриття таємниць сонячного вітру та кульмінацію десятиліть розробки робота-дослідника, здатного витримувати спеку та радіацію поблизу Сонця, які жоден інший космічний корабель до нього не витримував.
Проекти для «сонячного зонда» почали збиратися в 1962 році, лише через чотири роки після того, як Рада з космічних досліджень Національної дослідницької ради США вперше запропонувала місію для дослідження навколишнього середовища поблизу Сонця. Але технології, щоб здійснити таку сміливу спробу, особливо матеріалів для ефективного теплового захисту, тоді ще просто не були доступні.
Тільки у 1970-х роках удосконалення матеріалів дозволило NASA почати розглядати можливість прольоту досить близько до Сонця, щоб безпосередньо «взяти зразки» верхнього шару атмосфери Сонця – корони – та сонячного вітру. Початкове наукове визначення місії було сформульоване на семінарі 1978 року в Лабораторії реактивного руху NASA (JPL), але для того, щоб об’єднати засоби для реалізації місії, знадобилися десятиліття – JPL і Лабораторія прикладної фізики Джона Гопкінса (APL) розробляли концепції ядерного сонячного скімера між 1982 і 2005 роками.
У 2007 році NASA звернулося до APL з проханням розглянути концепцію космічного корабля, який міг би безпечно підійти до Сонця, і з цього – завдяки правильному поєднанню новаторських технологій теплового захисту та розумного дизайну місії – розвинулась місія Parker Solar Probe, яка зараз знаменує свою перша половина десятиліття.
«Незалежно від форми, основою місії завжди була близька зустріч із Сонцем», — сказав Джим Кіннісон, системний інженер місії Parker Solar Probe в APL. «Потрібні були суттєві технологічні розробки, інноваційний дизайн місії та інженерний план, що зменшує ризики, і тепер команда Parker виконує дослідницьке бачення, викладене на зорі космічної ери».
Після п’яти років польоту через найгарячіші та найзапиленіші куточки внутрішньої Сонячної системи Parker Solar Probe, який у 2021 році став першим космічним кораблем, який «торкнувся Сонця», не просто виживає, а й процвітає. Космічний корабель повернув більш ніж вдвічі більше даних, ніж очікували вчені, зробивши відкриття, важливі для розуміння джерела та властивостей сонячного вітру. Космічний корабель нещодавно пройшов свою 16-ту наукову орбіту з 24 запланованих під час основної місії. А 21 серпня Паркер пролетить повз Венеру, гравітація якої допоможе звузити його орбіту навколо Сонця та дозволить йому провести вимірювання поверхні та атмосфери Венери.
Завдяки цьому маневру 27 вересня Parker Solar Probe набере швидкості приблизно 394 742 милі на годину, з якою зонд наблизиться до поверхні Сонця на відстань 4,5 мільйона миль, побивши власні рекорди швидкості та відстані від нашої зірки. А у грудні 2024 року Паркер пролетить на відстані лише 3,8 мільйона миль від Сонця зі швидкістю 430 000 миль на годину.
«Ми живемо в золоту еру геліофізичних досліджень», — сказав Нур Рауафі, науковий співробітник проекту Parker Solar Probe в APL. «Всього за п’ять років Parker Solar Probe змінив наше розуміння Сонця та його діяльності, яка пов’язує його з життям на Землі та впливає на нього. Коли ми наближаємося все ближче до сонячної поверхні, ми дізнаємося більше про властивості самого Сонця, і ці дані також значно покращать наші знання про космічну погоду та нашу здатність жити й працювати в космосі».
