Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) планує запуск ракети H3-24L із космічним апаратом місії Martian Moons eXploration (MMX) зі стартового комплексу LA-Y2 космодрому Танегасіма на півдні Японії.
Для запуску місії буде використано конфігурацію H3-24L із двома двигунами LE-9 на першому ступені, чотирма твердопаливними бічними прискорювачами SRB-3 та подовженим головним обтічником. H3-24L стане десятим польотом ракети H3.
Про місію Martian Moons eXploration (MMX)
Місія MMX є амбітним проєктом JAXA, головна мета якого — детально дослідити супутники Марса Фобос і Деймос та вперше доставити на Землю зразки речовини з марсіанської системи. Дослідники прагнуть з'ясувати походження Фобоса і Деймоса та зрозуміти, чи сформувалися вони разом із Марсом, чи є захопленими астероїдами.
Для виконання цих завдань космічний апарат оснащений 11 науковими приладами, включно з камерами, спектрометрами, лідаром та іншими інструментами для дослідження поверхні й складу марсіанських супутників. MMX проведе детальні спостереження Фобоса і Деймоса, після чого здійснить посадкові операції на Фобосі та збере понад 10 грамів зразків реголіту для доставки на Землю.
У складі місії також вирушить невеликий французько-німецький ровер IDEFIX, розроблений CNES і DLR. Ровер має висадитися на поверхні Фобоса раніше за основний апарат, дослідити властивості реголіту та допомогти підготувати безпечні операції з посадки й відбору зразків.
Аналіз речовини Фобоса може допомогти вченим розібратися в походженні марсіанських супутників, історії Марса та процесах, що відбувалися на ранніх етапах формування Сонячної системи. Після запуску MMX приблизно через рік досягне марсіанської системи, проведе там кілька років, а повернення капсули зі зразками на Землю очікується у 2031 році.
Ракета H3
Ракета-носій H3 — нова японська ракета важкого класу, розроблена JAXA та Mitsubishi Heavy Industries як наступниця H-IIA і H-IIB. Проєкт H3 спрямований на підвищення гнучкості запусків і надійності, а також зниження вартості виведення корисного навантаження на орбіту.
Перший ступінь H3 оснащується двома або трьома киснево-водневими двигунами LE-9, а залежно від конфігурації ракети до нього можуть додаватися нуль, два або чотири твердопаливні прискорювачі SRB-3. На другому ступені використовується один двигун LE-5B-3, який також працює на рідкому водні та рідкому кисні.
У позначенні конфігурації H3 перша цифра вказує на кількість двигунів LE-9 на першому ступені, а друга — на кількість бічних прискорювачів SRB-3. Літера L означає використання довгого головного обтічника. Таким чином, H3-24L має два двигуни LE-9, чотири прискорювачі SRB-3 та довгий обтічник.
Що відбувається зі ступенями ракети H3 після старту
Після завершення роботи елементи ракети відокремлюються та сходять із траєкторії у передбачених районах. Бічні прискорювачі SRB-3 і перший ступінь падають в океан, тоді як після виконання основного завдання другий ступінь здійснює маневр керованого сходження з орбіти та входить в атмосферу. Головний обтічник також відокремлюється під час польоту й падає у передбаченій зоні.
- Бічні прискорювачі SRB-3 відокремлюються після завершення роботи та падають у Тихий океан.
- Перший ступінь після завершення роботи відокремлюється від ракети та падає у передбачену зону океану. Двигуни LE-9 використовують рідкий кисень і рідкий водень, продуктом їхнього згоряння є вода.
- Головний обтічник відокремлюється після виходу ракети зі щільних шарів атмосфери та падає у передбачену зону.
- Другий ступінь після виконання завдання здійснює кероване сходження з орбіти та входить у щільні шари атмосфери, де більша частина конструкції згорає.
