Індійська організація космічних досліджень (ISRO) оприлюднила результати дослідження, проведеного за допомогою її першої сонячної обсерваторії Aditya-L1. Місія, що знаходиться в точці Лагранжа L1 на відстані близько 1.5 мільйонів кілометрів від Землі, надала унікальні дані, які дозволили розшифрувати вплив потужного сонячного шторму, що вдарив по нашій планеті в жовтні 2024 року.
Ключове відкриття: роль турбулентної фази
Дослідження, опубліковане в авторитетному Astrophysical Journal, зосереджене не просто на факті бурі, а на аналізі її структури. Завдяки спостереженням Aditya-L1 вчені з ISRO та їхні колеги з міжнародних місій ідентифікували критичну турбулентну фазу в сонячному викиді.
Саме ця фаза, що настає після початкового удару, мала найбільш руйнівний ефект:
-
Різке стиснення магнітосфери: магнітне поле Землі було настільки сильно стиснуте, що його межа (магнітопауза) тимчасово опустилася нижче орбіти геостаціонарних супутників (висота ~36 000 км). Це на кілька годин залишило ці критично важливі космічні апарати для зв'язку, навігації та метеорології без захисту в прямому контакті з сонячною плазмою.
-
Надінтенсивні струми в іоносфері: в полярних районах струми (авроральні електроджети) посилилися до екстремальних значень. Такі явища можуть призводити до нагрівання верхніх шарів атмосфери, техногенних перешкод у радіозв'язку та посилення втрати атмосферних газів у космос.
Це дослідження наочно демонструє, що не лише сила, а й внутрішня структура сонячної бурі визначає її небезпечність для земної інфраструктури. Aditya-L1, знаходячись на "передньому краї" між Сонцем і Землею, виконує роль передової обсерваторії, здатної зафіксувати ці деталі до того, як хвиля досягне планети.
Нові дані від Aditya-L1 є вагомим внеском у глобальну систему моніторингу космічної погоди. Вони підкреслюють необхідність постійного спостереження за Сонцем для заблаговременного попередження про небезпечні явища, що дозволить операторам супутників, енергомереж і авіакомпаній вживати запобіжних заходів для захисту критично важливої інфраструктури.
Про місію Aditya-L1
Запущена 2 вересня 2023 року, обсерваторія досягла своєї робочої орбіти навколо точки L1 у січні 2024 року. Основним завданням місії є вивчення сонячної корони, викидів корональної маси, сонячного вітру та їх впливу на космічну погоду.
Попри те, що Aditya-L1 є першою індійською сонячною місією на точку L1, вона працює в координації з іншими "сонячними вартовими", такими як американський DSCOVR і європейсько-американська місія SOHO, забезпечуючи комплексну картину подій.
