Космічний телескоп James Webb отримав одне з найдетальніших зображень туманності Гвинт (Helix Nebula), показавши складну структуру газу та пилу, які скидає помираюча зоря. Нові дані дозволяють по-новому поглянути на процеси, що у далекому майбутньому можуть чекати і наше Сонце, а також на те, як зоряна речовина повертається в міжзоряне середовище та бере участь у формуванні нових планетних систем.

Знімок, отриманий камерою NIRCam у ближньому інфрачервоному діапазоні, виявив щільні «кометоподібні» структури з витягнутими хвостами, розташовані по краю внутрішньої газової оболонки туманності. Ці утворення виникають в результаті зіткнення швидких потоків гарячого газу з більш холодними шарами пилу та речовини, викинутими зорею на ранніх етапах її еволюції. Висока роздільна здатність Webb дозволила чітко простежити перехід від гарячого іонізованого газу до більш холодного молекулярного водню.

зображення туманності Helix, отримане за допомогою наземного телескопа Visible and Infrared Telescope for Astronomy
Це зображення туманності Helix, отримане за допомогою наземного телескопа Visible and Infrared Telescope for Astronomy (зліва), показує повний вигляд планетарної туманності, а прямокутник виділяє менше поле зору, отримане за допомогою камери NIRCam космічного телескопа James Webb Space Telescope NASA (справа).

У центрі туманності знаходиться білий карлик — залишкове ядро зорі, що завершила свою еволюцію. Його потужне ультрафіолетове випромінювання підсвічує навколишню речовину, формуючи зони з різною температурою та хімічним складом. У захищених від жорсткого випромінювання областях, які Webb розрізняє значно краще, ніж телескопи Hubble і Spitzer, можуть формуватися складніші молекули — потенційна основа для майбутніх планетних систем.

Кольори на зображенні відображають фізичний стан речовини: сині відтінки вказують на самий гарячий газ, жовті — на області, де водень переходить у молекулярну форму, а червоні — на найхолодніші та розріджені зони, де починає формуватися пил. Ці дані підтверджують, що планетарні туманності відіграють ключову роль у «переробці» зоряного матеріалу у Всесвіті.

Туманність Гвинт розташована приблизно за 650 світлових років від Землі в сузір'ї Водолія та залишається одним з найвивченіших об'єктів такого типу завдяки своїй відносній близькості. Нові спостереження James Webb доповнюють розуміння того, як завершується життєвий цикл зірок і як з їхнього «останнього подиху» виникають умови для народження нових світів.

Коментарі (0)
Тут ще немає коментарів
Залиште ваші коментарі
Опублікувати як гість
×
Suggested Locations