Астрономи за допомогою рентгенівської обсерваторії Chandra X-ray Observatory вперше отримали зображення астросфери — гігантської бульбашки з гарячого газу — навколо зорі, схожої на наше Сонце в ранній період його існування.
Об'єкт дослідження — зоря HD 61005, розташована приблизно за 120 світлових років від Землі. За масою та температурою вона майже ідентична Сонцю, однак її вік становить лише близько 100 мільйонів років — порівняно з 5 мільярдами років у нашого світила.
Що таке астросфера
Астросфера — це бульбашка із заряджених частинок і гарячого газу, яку формує зоряний вітер. У Сонця аналогічна структура називається геліосферою. Вона простягається далеко за межі орбіт планет і відіграє ключову роль у захисті Землі від космічного випромінювання.
Досі астрономам не вдавалося отримати пряме зображення астросфери зорі сонячного типу. На відміну від точкового джерела світла, яким зазвичай виглядають такі зорі, HD 61005 демонструє дещо протяжне рентгенівське випромінювання — ознака наявності оболонки гарячого газу, що розширюється.
Дослідження опубліковано в журналі The Astrophysical Journal.
Молоде Сонце в дії
HD 61005 має значно потужніший зоряний вітер, ніж сучасне Сонце. Його потік частинок поширюється приблизно в 3 рази швидше, приблизно в 25 разів щільніший за сонячний вітер.
Це означає, що астросфера навколо цієї зорі формується набагато активніше. Фактично, HD 61005 демонструє, як поводилося наше Сонце мільярди років тому — в епоху інтенсивної активності.
Спостереження показали, що діаметр виявленої астросфери приблизно в 200 разів перевищує відстань від Землі до Сонця.
«Метелик» у щільному галактичному середовищі
Система HD 61005 отримала неофіційне прізвисько «Метелик» через характерну форму пилового диска, що нагадує крила комахи. Ці структури раніше були вивчені за допомогою космічного телескопа Hubble Space Telescope.
Спостереження показали, що міжзоряне середовище навколо HD 61005 приблизно в тисячу разів щільніше, ніж у районі Сонця. Саме поєднання щільного навколишнього середовища, сильного зоряного вітру та високої чутливості Chandra дозволило зафіксувати рентгенівське випромінювання від астросфери.
Перші натяки на рентгенівську активність зорі були отримані ще в 2014 році під час годинного спостереження. Однак лише у 2021 році, після майже 19 годин спостережень, астрономам вдалося чітко виявити протяжну структуру бульбашки.
Чому це відкриття важливе для розуміння Сонця
Вчені вважають, що Сонце в молодості не тільки мало потужніший вітер, але й могло перебувати в щільнішій області галактики. Це означало б компактнішу геліосферу та інший ступінь захисту ранньої Землі від космічного випромінювання.
Дослідження HD 61005 дозволяє моделювати еволюцію сонячної активності, вплив зоряного вітру на формування планетних систем та умови населеності в ранні епохи.
По суті, астрономи вперше побачили «фотографію» минулого нашого Сонця — і отримали унікальне вікно в історію Сонячної системи.
