Науковий керівник Інституту космічних досліджень РАН, науковий керівник першого етапу місячної програми академік Лев Зелений вважає, що Північний полюс природного супутника Землі обділено увагою міжнародної наукової спільноти.
Одну з автоматичних міжпланетних станцій "Луна-27" можуть запустити або на Північний полюс природного супутника Землі, або на його зворотний бік, повідомив Зелений. "Ми запропонували перший апарат послати на Південний полюс, якщо всі його операції пройдуть успішно, другий уже надсилати в інше місце, зокрема, на Північний полюс", — сказав Зелений.
Він каже, що міжнародна наукова спільнота не звертає увагу на Північний полюс Місяця. "Вся ця армада космічних апаратів — і китайські, і американська програма "Артеміда" — всі вони націлені на Південний полюс", — зазначив академік. За його словами, причиною цьому є дані з російського приладу LEND на американському апараті LRO (Lunar Reconaissance Orbiter), з яких випливає, що на Південному полюсі більше водяного льоду.
Але Зелений зазначив, що в першу чергу, має цікавити не загальна кількість льоду на полюсах, а принципова можливість дослідити та підтвердити його склад. "Тому, звичайно, в даному випадку суттєвої різниці між Північним та Південним полюсами немає, натомість порівняння вимірювань на Північному та Південному полюсі дасть дуже багато", — пояснив Зелений.
Академік додав, що також розглядається варіант відправлення другого апарату на зворотний бік Місяця. "Є ще інші ідеї. Другий апарат можна посадити, наприклад, на звороті Місяця, теж у приполярній області. Там теж великі кратери та порівняння полярних та приполярних областей буде так само цікаво", — сказав він.
Також Зелений повідомив, що вартість двох апаратів буде лише на 30-35% дорожче, ніж одного. "Виготовлення другого апарату викличе подорожчання всієї експедиції — але не вдвічі, а відсотків на 30-35, оскільки випробовуватиметься один макет для двох копій, а це дуже заощаджує сили на відпрацювання". За його словами, відносно невелике подорожчання дозволить суттєво збільшити ефективність наукової місії. Але за умови, якщо ці кораблі будуть ідентичними. "Навіть невеликі відмінності призведуть до того, що їх треба буде випробувати по-різному. З погляду наукового корисного навантаження якийсь один прилад може бути знятий, поставлений, це не основні витрати. А службові системи мають бути повністю ідентичними", — сказав він. він.
Зелений розповів, що ідея створити ще один апарат "Луна-27" надійшла від Роскосмосу, і вчені, звісно, підтримують цю ідею. "Проте наукову значимість такої парної експедиції ще треба довести уряду, який цю місячну програму має фінансувати", — сказав академік, додавши, що запуск таких автоматичних міжпланетних станцій "Луна-27а" та "Луна-27б" може пройти з проміжком у шість-дев'ять місяців.
"Ми не плануємо їх запускати з перервою у кілька днів чи тижнів, як це було за радянських часів. Я думаю, з урахуванням балістичних вікон різниця між місіями буде від шести до дев'яти місяців — точно в межах одного року", — сказав Зелений.
За словами академіка, перед запуском другого апарату "Луна-27" перший апарат має прилетіти, успішно прилунитися і відпрацювати кілька завдань. "Планується, що апарати переживатимуть місячні ночі. Треба повчитися, набратися досвіду — з якими-небудь труднощами, напевно, зіткнемося", — сказав він.
Зелений вважає, що озвучені главою Роскосмосу Юрієм Борисовим плани виконати місію 2028 року можна реалізувати. "Я вважаю, що достатньо часу, щоб зробити та випробувати обидві копії", — сказав Зелений.
