Hakutyo (яп. はくちょう, у перекладі «лебідь», англ. Hakucho), до запуску відомий як CORSA‑b (Cosmic Radiation Satellite B), став першим в історії японським супутником, присвяченим астрофізичним дослідженням у рентгенівському діапазоні. Він був розроблений Інститутом космічних та аеронавтичних наук (ISAS, нині частина JAXA) і запущений у лютому 1979 року з космічного центру Утіноура на ракеті-носії M‑3C‑4.
Цілі та завдання місії
Основне завдання орбітальної обсерваторії Hakutyo полягало у вивченні рентгенівських джерел у Всесвіті, особливо тих, що проявляють раптові та короткі спалахи рентгенівського випромінювання. Супутник був оснащений системою детекторів, що забезпечувала спостереження у широкому енергетичному діапазоні рентгенівських променів (~0,1–100 keV), що дозволяло виконувати:
- пошук і моніторинг рентгенівських спалахів;
- спектральний аналіз джерел;
- спостереження змінної рентгенівської активності;
- дослідження конкретних об'єктів у поєднанні з даними інших космічних і наземних приладів.
Назва «Hakutyo» була обрана на честь сузір'я Либідь (Cygnus), де розташоване одне з найвідоміших рентгенівських джерел — чорна діра Cygnus X‑1.
Конструкція та параметри
Телескоп Hakutyo мав компактний корпус у вигляді октагональної призми та розгорнуті стабілізатори. Маса апарата становила приблизно 96 кг, а орбіта — низька кругова з періодом обертання близько 96 хвилин. Супутник був обертально стабілізований, що сприяло ефективному скануванню неба.
Хід місії
Hakutyo вийшов на орбіту 21 лютого 1979 року, а через тиждень після запуску почали працювати наукові інструменти. Орбітальна обсерваторія працювала успішно понад шість років, спостерігаючи безліч рентгенівських джерел і надаючи унікальні дані про швидкі зміни у високоенергетичному всесвіті. Його корисна діяльність завершилася 16 квітня 1985 року, коли супутник увійшов у щільні шари атмосфери і згорів під час повернення на Землю.
Наукові досягнення
Під час місії Hakutyo було досягнуто важливих результатів, включаючи:
- відкриття нових джерел рентгенівських спалахів;
- спостереження часової мінливості рентгенівських об'єктів, таких як пульсари;
- внесок у розуміння процесів навколо компактних об'єктів, таких як чорні діри та нейтронні зірки;
- тривалий моніторинг інтенсивності рентгенівського випромінювання з високою часовою роздільною здатністю.
Значення місії
Hakutyo став початком японської рентгенівської астрономії в космосі та проклав шлях для наступних місій, таких як Tenma та Ginga, а також більш сучасних інструментів. Він зміцнив позиції Японії в дослідженнях високоенергетичної астрофізики і вніс значний внесок у світове розуміння рентгенівських джерел.
