AYAP (Ay Araştırma Programı) — національна програма Туреччини з дослідження Місяця, що реалізується в межах Національної космічної програми країни. Вона передбачає два послідовні етапи: першу місію AYAP-1, під час якої Туреччина має отримати досвід роботи в далекому космосі та на місячній орбіті, і AYAP-2, метою якої є м'яка посадка на поверхню Місяця та проведення досліджень за допомогою місяцехода.
Програму координує Турецьке космічне агентство (TUA), а головним виконавцем першої місії виступає Інститут космічних технологій TÜBİTAK UZAY. Її завдання — не лише досягти Місяця, а й розвинути власні технології та інженерні компетенції Туреччини для майбутніх польотів у далекий космос.
Програма AYAP побудована як послідовність двох місій із різними завданнями. Перший етап зосереджений на виході до Місяця, роботі на його орбіті та перевірці ключових космічних технологій. Другий має продемонструвати здатність Туреччини здійснити м'яку посадку й проводити безпосередні дослідження місячної поверхні.
AYAP-1 (Turkish Lunar Mission 1, TLM-1) — перша місія програми, яку розробляє TÜBİTAK UZAY. Її основна мета — вивести турецький космічний апарат на полярну орбіту Місяця, провести наукові спостереження та перевірити технології, необхідні для подальших польотів у далекому космосі.
Запуск апарата планується у другому кварталі 2027 року за допомогою ракети Falcon 9 компанії SpaceX. Після приблизно двомісячного перельоту він має вийти на кругову полярну орбіту заввишки близько 100 км над поверхнею Місяця.
Апарат створюється на базі платформи TstarD-100, розробленої TÜBİTAK UZAY для місій у далекому космосі. Його стартова маса становить приблизно 3,5 тонни. Під час запуску діаметр апарата становитиме близько 4,1 м, а після розгортання сонячних панелей його габарити сягнуть приблизно 2,7 × 8,3 м.
Енергетична система розрахована на вихідну потужність до 2,6 кВт, а платформа може забезпечити до 300 кг корисного навантаження. Для отримання зображень передбачені панхроматична камера з роздільною здатністю до 0,7 м, ширококутна RGB-камера та відеокамера з полем зору 60 градусів.
Однією з особливостей проєкту стала висока частка національних технологій. За даними TÜBİTAK UZAY, понад 80% обладнання апарата розроблено в Туреччині. Із 65 критично важливих компонентів і підсистем 56 створені місцевими фахівцями та підприємствами.
Під час розроблення використано інженерний досвід, накопичений у попередніх турецьких супутникових проєктах, зокрема İMECE та TÜRKSAT 6A. На платформі TstarD-100 інтегровані системи керування польотом, електроживлення, зв'язку, орієнтації та терморегулювання.
AYAP-1 доставить на місячну орбіту чотири наукові прилади. Два з них розроблені в Туреччині, ще два створені в межах міжнародної співпраці зі Швецією та Китаєм.
Турецькі калориметр радіації (Radiation Calorimeter) і дозиметр радіації (Radiation Dosimeter) призначені для вимірювання радіаційного середовища на місячній орбіті. Отримані дані допоможуть оцінити вплив космічного випромінювання на апарати й обладнання в навколомісячному просторі.
Шведський Інститут космічної фізики (IRF) розробив телескоп місячних нейтральних частинок Lunar Neutral Particle Telescope (LNT). Прилад реєструватиме енергетичні нейтральні атоми, що виникають унаслідок взаємодії сонячного вітру з місячною поверхнею. Ці вимірювання допоможуть дослідити взаємодію сонячного вітру з Місяцем, вплив локальних магнітних аномалій і властивості регіонів, де могли зберегтися леткі речовини, зокрема водяний лід.
Четвертий прилад — радіометр вузького поля зору Lunar Narrow Field of View Radiometer, розроблений Шеньчженьським університетом у Китаї. Він призначений для дослідження альбедо, розподілу температури та інших фізичних характеристик місячної поверхні.
Разом наукові прилади та система знімання мають забезпечити комплексні спостереження за місячним середовищем, зокрема радіацією, взаємодією із сонячним вітром і властивостями поверхні. Особливе значення ці дані матимуть для дослідження водного циклу Місяця та умов у його полярних регіонах.
Окремий напрям проєкту — система навігації за зображеннями (Vision-Based Navigation System). На відміну від апаратів на навколоземній орбіті, космічний апарат біля Місяця не може використовувати GPS для визначення свого положення. Тому турецькі фахівці розробляють систему, яка аналізуватиме зображення місячної поверхні та розпізнаватиме характерні об'єкти, наприклад кратери.
За цими орієнтирами бортове програмне забезпечення зможе визначати положення й орієнтацію апарата, допомагаючи йому виконувати окремі операції автономно, без постійного керування із Землі. Така технологія може бути особливо важливою для майбутніх місій, яким доведеться самостійно орієнтуватися та маневрувати поблизу Місяця.
Для зміни траєкторії та виконання основних маневрів AYAP-1 використовуватиме хімічну й гібридну рушійні системи. Гібридна рухова система HORS (Hybrid Orbit Rocket System), розроблена компанією DeltaV, використовує рідку закис азоту як окислювач і парафін як тверде паливо. Система має забезпечити ключові маневри, зокрема перехід на траєкторію до Місяця та завершальний маневр перед закінченням місії.
Після запуску апарат має провести приблизно два місяці в перельоті до Місяця, а потім вийти на кругову полярну орбіту заввишки близько 100 км. Наукова та експлуатаційна програма розрахована щонайменше на три місяці. За успішної роботи систем і достатнього запасу ресурсів тривалість місії може бути збільшена до 1,5 року.
Завершення місії також стане частиною технологічної програми. Після закінчення наукових спостережень апарат планують спрямувати до поверхні Місяця за допомогою контрольованих маневрів. Йдеться про жорстке зіткнення з поверхнею, а не про м'яку посадку. Цей етап дасть змогу додатково перевірити можливості керування апаратом і виконання точних маневрів у навколомісячному просторі.
AYAP-2 — другий етап турецької місячної програми, метою якого є перехід від орбітальних досліджень до роботи безпосередньо на поверхні Місяця. На відміну від першої місії, він передбачає м'яку посадку космічного апарата та проведення наукових досліджень за допомогою невеликого місяцехода.
Одне з головних завдань AYAP-2 — продемонструвати технології, необхідні для контрольованого зниження швидкості та м'якої посадки на місячну поверхню. Це складніший етап порівняно з орбітальною місією: апарат має самостійно виконати маневри під час зниження та безпечно торкнутися поверхні.
До складу місії планують включити невеликий роботизований місяцехід. Він має проводити дослідження безпосередньо на поверхні Місяця та передавати зібрані дані на Землю. Розроблення такого апарата потребуватиме технологій автономного пересування, навігації та зв'язку в умовах місячного середовища.
Під час підготовки AYAP-2 Туреччина планує використати досвід, отриманий у першій місії, а також розробити технології посадкового апарата й місяцехода. У програмних документах країни також передбачено використання національного ракетоносія та власних рушійних систем. Остаточна конфігурація місії та склад її обладнання поки не оприлюднені.
Точна дата запуску AYAP-2 наразі не визначена. Місія перебуває на етапі опрацювання, а її подальший графік залежатиме від розроблення та випробувань посадкових технологій, рушійних систем і місяцехода.
Програма AYAP має допомогти Туреччині перейти від розроблення супутників для навколоземної орбіти до самостійного виконання складніших місій у далекому космосі. Під час її реалізації країна розвиватиме технології міжпланетного зв'язку, навігації, керування космічними апаратами, рушійних систем і роботизованих досліджень.
Успішне виконання двох етапів програми має створити технологічну основу для подальших турецьких місій до Місяця та інших небесних тіл.
Триває підготовка першої місячної місії Туреччини. Космічний апарат AYAP-1 (Turkish Lunar Mission 1, TLM-1) перейшов до екологічних випробувань, які мають підтвердити його готовність до роботи в умовах космічного простору. Запуск місії планують на 2027 рік за допомогою ракети Falcon 9 компанії SpaceX.
Компания SpaceX планирует запустить ракету Falcon 9 с первым турецким космическим аппаратом для исследования Луны AYAP-1. Старт с площадки SLC-40 на космодроме во Флориде ожидается не ранее июня 2027 года.
Туреччина планує відправити свою першу місячну місію на початку 2027 року. Космічний апарат AYAP-1 стане першим турецьким зондом, який має досягти Місяця. Запуск планується на перші місяці року, повідомив міністр промисловості та технологій Мехмет Фатіх Каджір у рамках національної програми дослідження Місяця AYAP.
