У цей день, 23 квітня 1967 року, стартувала перша пілотована місія радянського космічного корабля нового покоління — «Союз-1». Запуск з космодрому Байконур став трагічною сторінкою в історії світової космонавтики. На борту перебував Володимир Комаров, льотчик-космонавт СРСР, який здійснював свій другий політ у космос.
Корабель «Союз» був розроблений як багатофункціональна платформа для майбутніх навколоземних та місячних місій. Однак апарат ще перебував у стадії доопрацювання, і поспіх у підготовці зіграв фатальну роль. Майже відразу після виходу на орбіту почалися серйозні несправності:
-
не розкрилася одна з сонячних панелей, що призвело до дефіциту енергії;
-
виникли проблеми з системою орієнтації, які заважали стабілізації та управлінню польотом.
За планами мала відбутися стиковка з «Союзом-2», але її скасували, а Комарову дали команду готуватися до повернення на Землю.
На 18-му витку, приблизно через добу після запуску, корабель почав спуск. Однак система посадки відмовила:
-
основний парашут не розкрився;
-
запасний парашут запутався в оболонці основного;
-
апарат врізався в землю з величезною швидкістю та загорівся через залишкове паливо.
Володимир Комаров загинув. Це стала перша загибель людини під час космічної місії.
Аварія «Союз-1» призвела до тривалої паузи в програмі та глибокого перегляду всіх технічних рішень. Наступний пілотований політ відбувся лише через 18 місяців.
Ім’я Комарова стало символом мужності. На його честь названі вулиці, школи, кратер на Місяці та меморіали по всьому світу. Він увійшов в історію як людина, яка до останнього виконувала свій обов’язок у умовах, коли шансів на порятунок майже не було.
