Космічний телескоп NASA «Джеймс Вебб» отримав нові зображення планетарної туманності NGC 2392, яку неофіційно називають «Левиною туманністю». Розташована в сузір'ї Близнят, вона є оболонкою з газу та пилу, скинуту зіркою, що вмирає. Спостереження виконано за допомогою двох інструментів телескопа — камери ближнього інфрачервоного діапазону NIRCam та приладу середнього інфрачервоного діапазону MIRI.
NGC 2392 відома астрономам уже понад два століття: Вільям Гершель уперше виявив її 1787 року. 2000 року туманність спостерігав космічний телескоп «Габбл», який показав незвичну структуру об'єкта — яскраву внутрішню бульбашку і навколишні кометоподібні утворення. Тепер «Вебб» дозволив розглянути ці структури значно детальніше завдяки високій чутливості до інфрачервоного випромінювання.
На нових зображеннях особливо добре помітна форма, що нагадує голову лева. Центральна частина являє собою пухир іонізованого газу, який розширюється під впливом зоряного вітру. Навколо нього знаходиться складна структура з газу та пилу, що нагадує гриву. Саме взаємодія випромінювання та потоків речовини від центральної зірки формує незвичний вигляд туманності.
Спостереження NIRCam та MIRI доповнюють одне одного. Камера NIRCam показує структуру туманності в ближньому інфрачервоному діапазоні, тоді як MIRI чутливий до довших хвиль і дозволяє краще розрізняти розподіл пилу. У результаті астрономи отримали детальнішу картину взаємодії газу та пилу всередині планетарної туманності.
У центрі NGC 2392 знаходиться залишок зірки, яка завершила свій життєвий цикл і скинула зовнішні шари. Сьогодні цей зоряний залишок освітлює навколишню речовину й продовжує впливати на її структуру. Планетарна туманність почала формуватися приблизно 10 000 років тому, коли зірка стала втрачати свої зовнішні шари.
Деякі щільні утворення всередині туманності нагадують комети з хвостами, спрямованими від центральної зірки. Вони являють собою щільніші ділянки речовини, які повільніше руйнуються під впливом потужного зоряного вітру та випромінювання. Завдяки інфрачервоним можливостям «Вебба» вчені можуть детальніше вивчати розподіл пилу та газу в цих структурах.
Нові спостереження NGC 2392 допомагають ученим краще зрозуміти останні етапи еволюції зірок, подібних до Сонця. Планетарні туманності існують відносно недовго за космічними мірками, а потім поступово розсіюються в навколишньому просторі, збагачуючи його речовиною, яка колись входила до складу зірки.
Чому туманність називають «Левиною»
Неофіційна назва Lion Nebula пов'язана із зовнішнім виглядом NGC 2392. На зображеннях туманності можна розрізнити подобу левиної голови, оточеної «гривою» з газових і пилових структур. NASA використовує цю назву в описі нових спостережень «Вебба».
Нові зображення стали продовженням багаторічних спостережень NGC 2392. Порівняння даних «Габбла» у видимому світлі з інфрачервоними спостереженнями «Вебба» дозволяє побачити об'єкт у різних діапазонах електромагнітного спектру та отримати повніше уявлення про процеси, що відбуваються навколо вмираючої зірки.
