Sierra Space та NASA погодили зміну умов контракту: перший політ багаторазового космічного літака Dream Chaser тепер буде демонстраційною «вільною» орбітальною місією, а не стикуванням чи причалюванням до Міжнародної космічної станції (МКС). Це рішення фактично позбавляє Dream Chaser гарантованих польотів за програмою постачання CRS-2 і ставить майбутнє проєкту в більш невизначене положення.
NASA офіційно заявило, що за підсумками спільної оцінки програма виграє від проведення вільної демонстрації, а агентство надаватиме лише «мінімальну підтримку» в частині розробки та демонстраційного польоту. У релізі зазначено, що це рішення погоджено з урахуванням планів щодо виведення МКС з експлуатації у 2030 році.
Sierra Space у своїй заяві пояснює, що новий формат надає компанії більше «гнучкості» для пошуку оборонних контрактів та завдань національної безпеки, де, на їхню думку, Dream Chaser може проявити унікальні можливості. Компанія при цьому, як і раніше, націлена на перший політ у «кінці 2026 року».
Проєкт Dream Chaser ведеться майже два десятиліття: корені ідеї сягають концепції HL-20 (HL-20 Personnel Launch System — концепція космічного літака NASA для пілотованих орбітальних місій, розроблена Дослідницьким центром NASA у Ленглі приблизно в 1990 році), розробки почалися ще в 2004 році, а в 2016 році Dream Chaser отримав місце в програмі NASA з доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію CRS-2 (Commercial Resupply Services) з мінімальним зобов'язанням — сім польотів. Тепер ці гарантії знято, і майбутні місії замовлятимуться «за потребою».
Крім того, у низці публікацій вказувалося, що NASA поки не сертифікувало систему двигунів апарата — у Dream Chaser понад два десятки малих ракетних двигунів з кількома рівнями тяги, і це є критичним кроком для допусків до зближення з МКС. Неотримання такої сертифікації — одна з причин перенесення формату першого польоту.
На ринку вже присутні успішні та налагоджені постачальники вантажів для МКС — SpaceX Dragon та Northrop Grumman Cygnus — у яких є підтверджені польоти і, по суті, вільний доступ до замовлень у найближчі роки. Щоб Dream Chaser претендував на місце в майбутньому комерційному сегменті LEO-станцій, йому потрібно забезпечити регулярні та недорогі польоти — умови, які зараз виглядають складними через затримки та відсутність гарантій на місії.
І хоча перехід від стикувальних місій до вільної демонстрації — не кінець проєкту, але це серйозний удар по його початковим комерційним та урядовим гарантіям. Sierra Space робить ставку на диверсифікацію ринку (включаючи оборонні контракти), але перед компанією залишаються технічні та часові перешкоди: сертифікати, частота та вартість польотів, а також конкуренція з уже працюючими постачальниками.
