Перспективна російська метанова ракета-носій «Амур-СПГ» з багаторазовим першим ступенем, за актуальними оцінками Роскосмосу, вийде на перший пуск після 2030 року. Про це повідомив заступник генерального директора держкорпорації з ракетних проектів Дмитро Баранов під час пленарного засідання Академічних читань з космонавтики пам'яті Сергія Корольова. Ця формулювання містилася у представленій ним презентації.
Проект «Амур-СПГ» розробляється Роскосмосом спільно з РКЦ «Прогрес» і розглядається як перша в Росії ракета на метановому паливі з повертається першим ступенем. Контракт на розробку ескізного проекту було підписано у жовтні 2020 року, а в березні 2023 року держкорпорація офіційно підтвердила продовження робіт над багаторазовою версією носія. Запуски ракети планується здійснювати з космодрому Східний в Амурській області.
Ключовою особливістю «Амур-СПГ» є використання зв'язки рідкий кисень — зріджений природний газ (метан), що відповідає сучасним світовим тенденціям у ракетобудуванні. Метан вважається більш перспективним паливом для багаторазових систем завдяки чистішому згорянню, зниженню теплових навантажень та потенційно більшому ресурсу двигунів. Центральним елементом проекту є нове сімейство киснево-метанових двигунів, розрахованих на повторне використання першого ступеня.
За попередніми оцінками, ракета буде відноситися до середнього класу та зможе виводити на низьку навколоземну орбіту близько 9–12 тонн корисного навантаження, залежно від конфігурації та сценарію використання ступеня. Проект «Амур-СПГ» розглядається як технологічна альтернатива частині запусків, які сьогодні виконуються ракетами сімейства «Союз-2», з акцентом на зниження вартості пуску та підвищення частоти запусків.
У січні 2025 року тодішній голова Роскосмосу Юрій Борисов заявляв, що розробка ракети може бути завершена до 2030 року, проте нові оцінки вказують на зміщення першого пуску за цю межу. Експерти пов'язують це з високою складністю проекту: відпрацюванням принципово нового двигуна, доведенням багаторазового першого ступеня, а також необхідністю модернізації наземної інфраструктури під метанове паливо.
Таким чином, «Амур-СПГ» залишається довгостроковим стратегічним проектом, який має закласти основу для багаторазової та економічної пускової системи в Росії. При успішній реалізації ракета може суттєво змінити структуру національних пускових послуг, проте реальні терміни її виходу на ринок, як і раніше, залежать від темпів технічного відпрацювання та стабільності фінансування в найближчі роки.
Технології та характеристики «Амур-СПГ»
Ця ракета — не просто заміна ветерану «Союзу-2», а принципово новий технологічний крок. На відміну від гасових двигунів, метанові практично не залишають сажі. Це критично важливо для багаторазовості: двигун можна використовувати повторно десятки разів без складної переборки. Перший ступінь повертатиметься на землю за допомогою посадкових опор («лап») та сітчастих рулів — схема, що стала стандартом завдяки SpaceX Falcon 9. Цільова вартість пуску оцінюється за різними даними в $22–35 млн, що має зробити «Амур» конкурентоспроможним на світовому ринку комерційних запусків.
Двигуни першого ступеня — кластер з декількох киснево-метанових двигунів нового покоління (за проектними матеріалами — 5–7 одиниць імовірно сімейства РД-0169 або його похідних), розробка ведеться спеціально під багаторазове застосування. На другому ступені передбачається один киснево-метановий двигун, оптимізований для роботи у вакуумі.
Проектні оцінки ресурсу першого ступеня різняться: деякі публікації говорять про десятки польотів без капітального ремонту, інші дають більш консервативні цифри. Точні значення залежатимуть від підсумкової конструкції двигуна та режиму техобслуговування.
Для реалізації проекту «Амур-СПГ» планується створення спеціального льотного демонстратора. Це зменшений прототип першого ступеня, на якому інженери відпрацюють технологію вертикального повернення. Випробування демонстратора дозволять навчити систему управління м'яко садити ракету на посадкові опори в умовах реального польоту.
Затримка запуску підкреслює складність для Росії переходу на «метановий цикл». Проте створення «Амура-СПГ» — це єдиний шанс країни залишитися у гонці за дешевий космос, де багаторазовість і метан (як у Starship або Vulcan) стають обов'язковою умовою. До 2030 року, коли «Амур» тільки почне літати, у SpaceX вже може повним ходом працювати повністю багаторазовий Starship, який возить по 100 тонн за копійки. Тому «Амуру» доведеться боротися не з сьогоднішнім «Соколом», а з технологіями майбутнього.
