Російська орбітальна станція (РОС) у найближчі роки розпочне своє формування у складі російського сегменту Міжнародної космічної станції (МКС), а після завершення її експлуатації стане незалежною. Про це на прес-конференції повідомив директор Інституту медико-біологічних проблем РАН Олег Орлов.
На його слова, Науково-технічна рада Роскосмосу затвердила розгортання РОС у складі російського сегменту МКС як основний сценарій, а потім відділення станції в самостійний політ з подальшим розвитком.
Окрім організаційної схеми, у фокусі обговорення опинилася й орбіта станції. Роскосмос запропонував варіант з нахиленням 51,6°, тобто тієї ж орбіти, на якій зараз знаходиться МКС. Таке рішення, за словами Орлова, обговорювалося **«виходячи з геополітичних міркувань» і після кількох місяців аналізу спеціальної комісії.
Що планується
Відповідно до поточного проекту, першим на орбіту планується відправити науково-енергетичний модуль — до кінця 2027 року. За ним до 2030 року мають бути виведені універсально-вузловий, шлюзовий та базовий модулі — разом вони утворять ядро РОС. Після завершення роботи МКС модулі РОС відстикуються та стануть незалежною станцією на орбіті. 2031–2033 рр. відведені для розширення станції ще двома цільовими модулями. Такий підхід дозволить тестувати нові системи в реальних умовах та знизити ризики при запуску повністю автономної станції.
На даний момент загальна вартість проекту оцінюється майже в 609 млрд рублів.
Чому це викликає питання
Вибір орбіти з нахиленням 51,6° — тобто «орбіти МКС» — став предметом активного обговорення в російському космічному співтоваристві. Раніше в проекту РОС був варіант з майже перпендикулярною орбітою (близько 97°) — це полярна орбіта, яка забезпечує огляд усієї поверхні Землі, включаючи арктичні регіони та північний морський шлях.
Полярна орбіта пропонує низку функціональних переваг:
-
повний огляд земної поверхні, що важливо для наукових завдань та дистанційного зондування;
-
можливість запусків з кількох космодромів (включаючи Східний та Плесецьк) з різною геометрією виведення;
-
більш рівномірний розподіл освітлення для сонячних панелей.
Прихильники полярної орбіти також зазначали, що рішення перейти на нахилення 51,6° може бути продиктовано не стільки науковими, скільки прагматичними чи політичними міркуваннями — наприклад, бажанням зберегти сумісність з інфраструктурою та технологіями, що застосовуються в пілотованій програмі та на МКС.
Критичні думки та ризики
Деякі експерти попереджають про ризики такого вибору:
-
На орбіті 51,6° РОС втратить частину наукового потенціалу, який могла б отримати на полярній орбіті, особливо в моніторингу Землі та арктичних регіонів.
-
Виведення на «орбіту МКС» може спрацювати як тимчасове рішення, але не дасть нових переваг порівняно зі справжньою міжнародною станцією за межами завершення її експлуатації.
-
Розгортання РОС у складі МКС потребує додаткової координації та ресурсів, що збільшує вартість та складність проекту в цілому — критики зазначають, що проект РОС вже став одним з найдорожчих російських космічних починань останніх років.
Також у професійному середовищі обговорюється невідповідність між обіцяними термінами запуску та реальним станом промислової бази космічної галузі в Росії, яка останніми роками стикається з труднощами у кількості пусків та постачанні компонентів через санкції.
Проект РОС ще далекий від остаточного завершення. З урахуванням політичних та технічних факторів можливі подальші коригування орбіти, конфігурації та термінів, а також обговорення міжнародної співпраці. Аналітики відзначають, що рішення про нахилення в 51,6° може бути переглянуто, якщо з'являться нові стратегічні завдання чи технологічні можливості.
