Космічний телескоп Euclid Європейського космічного агентства (ESA), створений для вивчення темної матерії та темної енергії, виявив раніше невідому комету. Це відкриття показує, що спостереження місії можуть давати результати й у дослідженні об’єктів Сонячної системи, хоча це не було її основним завданням.
Комету виявили на знімках, отриманих Euclid у період із 16 до 24 вересня 2026 року. Для пошуку рухомих об’єктів використали спеціальне програмне забезпечення, розроблене фінським дослідником Мікко Пьонтіненом (Mikko Pöntinen) з Гельсінського університету. Центр малих планет підтвердив відкриття 8 жовтня. Об’єкт отримав позначення C/2026 S1 (Euclid).
За даними ESA, комета перебуває приблизно за 1,3 млрд км від Землі. Її орбітальний період становить тисячі років, тому вона належить до довгоперіодичних комет. Такі об’єкти становлять інтерес для дослідження малих тіл Сонячної системи, зокрема тих, які спостерігають на великій відстані від Сонця.
Euclid розробили насамперед для картографування Всесвіту: телескоп досліджує мільярди галактик, щоб допомогти вченим зрозуміти природу темної матерії та темної енергії. Тому виявлення комети стало додатковим результатом роботи обсерваторії, а не метою її спостережень.
Комета C/2026 S1 (Euclid) на широкому знімку приладу VIS (ліворуч) і у збільшеному вигляді (праворуч). Зображення отримали 20 вересня 2026 року під час огляду Euclid Deep Field North. Це експозиція тривалістю 560,52 секунди, тому комета має вигляд смуги: під час тривалої витримки вона переміщувалася небом. Навколо об’єкта видно розмите хмароподібне скупчення пилу й газу, яке в астрономії називають комою.
Відкриття також показало, що зображення Euclid можна використовувати для виявлення рухомих об’єктів, які не належать до основних цілей місії. Це корисний досвід для вдосконалення методів пошуку та подальших спостережень комет.
В ESA зазначають, що подібні методи важливі й для підготовки майбутніх досліджень комет. Однак C/2026 S1 (Euclid) не розглядають як ціль місії Comet Interceptor: відкриття демонструє можливості пошуку, але саме по собі не означає, що апарат спрямують до цього об’єкта.
Ця знахідка розширює наукову віддачу Euclid: телескоп, який вивчає найвіддаленіші галактики, здатний виявляти й об’єкти нашої планетної системи, порівняно близькі за космічними мірками.