Туреччина офіційно приступила до першого етапу будівництва стратегічного екваторіального космодрому в Сомалі, який забезпечить країні незалежний доступ до космосу. Проект реалізується в рамках Національної космічної програми Туреччини і спрямований на зниження зовнішньої залежності при запусках супутників, а також на зміцнення позицій країни у світовій космічній економіці.
Про старт робіт 30 грудня 2025 року повідомив міністр промисловості та технологій Туреччини Мехмет Фатіх Каджир. На його словах, усі етапи техніко-економічного обґрунтування та проектування об'єкта завершені. Координацією будівництва займаються Міністерство промисловості та технологій та Турецьке космічне агентство (TUA). Земельна ділянка під космодром була виділена Туреччині в рамках двосторонньої угоди з Сомалі.
Чому обрано екваторіальний космодром у Сомалі
Вибір Сомалі обумовлений низкою технічних та географічних факторів. Близькість до екватора дає суттєву перевагу при запусках ракет-носіїв: за рахунок максимальної швидкості обертання Землі в екваторіальній зоні потрібно менше палива для виведення важких корисних навантажень на орбіту.
Крім того, прибережне розташування дозволяє прокладати траєкторії запусків над відкритим океаном, знижуючи ризики для населення та інфраструктури. На відміну від території самої Туреччини, де можливі напрямки запусків обмежені Чорним морем і чутливими повітряними зонами Східного Середземномор'я, Сомалі забезпечує більш гнучкі та безпечні умови. Додатковою перевагою є сприятливі погодні умови та низька щільність авіаційного та морського трафіку.
Цілі проекту та етапи розвитку
Космодром у Сомалі розвиватиметься за триетапною моделлю:
На першому етапі об'єкт забезпечить запуск національних турецьких супутників на низькі навколоземні (LEO) та геостаціонарні орбіти (GEO).
На другому етапі планується поглиблення промислової бази — розвиток власних ракетних двигунів, систем тяги, авіоніки та наземної інфраструктури.
На третьому етапі космодром буде відкрито для міжнародних комерційних клієнтів, надаючи пускові послуги на глобальному ринку.
Міністр Каджир підкреслив, що наявність власного космодрому є стратегічним кроком, який зміцнить незалежність Туреччини та її вплив у світовій космічній галузі. Безпеку об'єкта забезпечуватимуть існуючі механізми, включаючи турецьку військову присутність у регіоні.
Строки та найближчі плани
Президент Турецького космічного агентства Юсуф Кирич повідомив, що перший етап будівництва планується завершити приблизно за 12 місяців. Досягнення початкової операційної готовності очікується на початку 2027 року.
Проект синхронізований з підготовкою Туреччини до проведення 77-го Міжнародного астронавтичного конгресу (IAC), який відбудеться в Анталії у жовтні 2026 року, що додатково підкреслює амбіції країни у космічній сфері.
Що відомо про турецьку космічну програму
Туреччина за останні роки перетворила амбіції на конкретні проекти: під керівництвом створеного у 2018 році Турецького космічного агентства (TUA) була прийнята десятирічна національна космічна програма з чіткими цілями — від запуску власних супутників до посадки на Місяць та створення власної інфраструктури для виходу в космос. Програма поєднує державні амбіції та зростання приватного сектору: мета — технологічна автономія та посилення впливу країни в новій космічній економіці.
Практичні успіхи вже є: у 2024 році Туреччина вивела на орбіту майже вітчизняний комунікаційний супутник Türksat 6A, а в 2024–2025 роках країна відзначилася відправленням першого турецького космонавта в рамках комерційної місії — обидві віхи стали важливим сигналом про перехід від декларацій до результатів. Ці перемоги використовуються в Анкарі як доказ ефективності стратегії та як інструмент зовнішньополітичного престижу.
Попереду — амбітні кроки: створення власних ракетних технологій, поглиблення виробництва супутників та розвиток наземної інфраструктури — аж до планів щодо екваторіального космодрому, який Туреччина почала опрацьовувати за кордоном (включаючи недавній крок з будівництва майданчика в Сомалі). Все це робить Туреччину претендентом на роль регіонального космічного хабу, але шлях до повної незалежності в запусках залишається технологічно та фінансово вимогливим.
