Як повідомляє агентство Сіньхуа, китайська команда під керівництвом Інституту механіки Китайської академії наук завершила наземні випробування центрального модуля проекту «надувного реконфігурованого модуля для нової космічної виробничої платформи». У повідомленні йдеться, що під час випробувань було відпрацьовано кілька критично важливих технологій: надійне з'єднання жорстких конструкцій з гнучким герметичним корпусом, точне розгортання платформи та підтримка її стабільності на орбіті.
За словами керівників проекту, платформа поєднує «сталевий каркас» та «високотехнологічну гнучку оболонку»: перед запуском вона компактно згорнута і в блоці корисного навантаження ракети займає небагато місця, а на орбіті розгортається за рахунок надування та формує великий, стійкий робочий об'єм. Як зазначив керівник проекту Ян Іцян, використовувати такі надувні модулі можна для вирішення виробничих завдань на орбіті: 3D-друк, виробництво біопрепаратів і нових матеріалів, ремонт супутників тощо.
Традиційні орбітальні платформи мають істотні обмеження: вони залежать від можливостей ракет-носіїв, дорогі у виробництві та їх складно розширювати в космосі. Але використання надгнучких композитних матеріалів може дозволити вирішити проблему масштабованості в космосі.
У лабораторних випробуваннях, проведених у Чанчуні та Шеньяні, команда перевірила критичні інженерні параметри: тиск розкриття, витрату робочого газу для повного розгортання та динамічні характеристики корпусу після надування. За словами дослідників, результати відповідають або перевищують проектні вимоги, що робить наступний логічний крок — орбітальну демонстрацію — технічно виправданим.
Хто ще створює надувні космічні модулі
Китай не є піонером у створенні «надувних» і розгортуваних модулів. Ця технологія давно тестується у світі — але зараз проекти переходять від одиничних демонстрацій до цілеспрямованих програм промислового використання.
Один з перших практичних прикладів — експериментальний модуль BEAM, розроблений компанією Bigelow Aerospace і розгорнутий на МКС у 2016 році. BEAM підтвердив життєздатність концепції: модуль продемонстрував достатню міцність до ударів мікрометеоритів і придатний для зберігання вантажів, хоча і залишався переважно в тестовому режимі. Це показало, що така розширювана архітектура може служити робочим об'ємом на орбіті.
Компанія Sierra Space розробляє великомасштабне надувне середовище LIFE (Large Integrated Flexible Environment) в рамках комерційної станції Orbital Reef. У 2023–2024 роках компанія провела серію повнорозмірних випробувань на міцність, включаючи навмисне доведення конструкції до розриву, щоб підтвердити коефіцієнти запасу міцності та поведінку матеріалів. Такі тести показують, що промислові стандарти надійності для надувних модулів реальні і цілком досяжні.
Що далі
Незважаючи на успішні наземні випробування, залишається низка ключових викликів при переході на орбіту: стійкість оболонки до мікрометеоритів та космічного сміття, довготривала герметичність під впливом радіації та УФ, термічна експлуатація в реальних орбітальних умовах та інтеграція з енергосистемами та роботизованими маніпуляторами. Також важливі питання логістики: як доставляти сировину та змінні модулі, як проводити обслуговування і які регуляторні та комерційні моделі застосовні.
Успішні випробування в Китаї переводять тему орбітального виробництва з нішевого НДДКР-завдання в розряд інженерної реальності. Якщо наступні кроки — орбітальна демонстрація і потім перша промислова лінія на орбіті — будуть успішними, це створить Китаю пряму економічну вигоду: зниження залежності від наземної логістики, збільшення доданої вартості продуктів, створених у космосі, та стратегічна перевага в інфраструктурі космічної економіки. Також це посилить конкуренцію з американськими та європейськими програмами і прискорить глобальну гонку за стандарти, нормативи та комерційні моделі в новій галузі.
