Космічна сонячна енергія (КСЕ) — це вже не наукова фантастика. Йдеться про збір енергії від Сонця за допомогою супутників та передачу її на Землю у вигляді лазерів або радіохвиль високої частоти. Легкі сонячні панелі на орбітальних платформах виробляють електрику, яка потім перетворюється та передається на антену-приймач у заданій точці на поверхні планети.
На думку прихильників цієї технології, як тільки інфраструктура буде створена, КСЕ зможе конкурувати з іншими джерелами чистої енергії, такими як ядерна. «Ми просто використовуємо термоядерний реактор, який уже у нас по сусідству — Сонце», — каже технічний директор Virtus Solis Ед Тейт. Ця компанія планує провести демонстраційний запуск у 2027 році.
Ідеальний момент для розвитку КСЕ
У січні Китай оголосив про запуск супутникової сонячної установки шириною в кілометр, здатної радикально змінити енергетику країни, яка й так лідирує у світі за сонячними потужностями. «Китаю належить понад 386 000 мегаватт потужностей сонячної генерації — це 51% від світового обсягу», — зазначає аналітик Aerospace Corporation Карен Джонс. — «Вони хочуть домінувати в індустрії чистих технологій».
Джонс порівнює проект з космічною сонячною установкою з греблею Трьох Ущелин — найбільшою ГЕС у світі, яка змінила енергетику Китаю.
Від мрії 1960-х — до реальності
КСЕ обговорюється з 1960-х, але лише зараз з'явилася необхідна орбітальна інфраструктура. «Ми вступаємо в еру великої космічної інфраструктури», — вважає співгендиректор британського стартапу Space Solar Сем Едлен. — «Раніше це було економічно недоцільно, а тепер стає реальним».
Ідеальне джерело чистої енергії?
Якщо КСЕ виправдає економічні очікування, вона зможе зайняти стійку нішу. Хоч собівартість енергії (LCOE) вища через вартість запуску на орбіту, КСЕ не потребує землі, не стикається з проблемами доставки чи дорогими ЛЕП. «Передача енергії променем виключає масу витрат і проблем», — каже Джонс.
Енергія — і для супутників
На думку глави Star Catcher Ендрю Раша, КСЕ може стати рішенням проблеми нестачі енергії на орбіті. «Сучасні супутники сильно обмежені в живленні, а це обмежує їхні можливості та прибутковість», — каже він.
Лазери, радіохвилі та орбіти
Незважаючи на складність, передача енергії лазером або радіочастотами існує з 1960-х. Питання в тому, який підхід використовувати.
Складності залишаються — але вони вирішувані
«Чотири роки тому нам казали, що ми не виведемо стільки маси на орбіту. Тепер кажуть, що не зможемо зібрати все в космосі», — каже Тейт. Але в галузі впевнені — технічні, а не наукові бар'єри, будуть подолані.
