Астрономи зафіксували унікальну подію — після десятиліть бездіяльності надмасивна чорна діра в галактиці SDSS1335+0728, розташованій за 300 мільйонів світлових років від Землі у сузір'ї Діви, раптово "прокинулася". Цей об'єкт, який отримав неофіційне прізвисько Ansky, став джерелом потужних та регулярних спалахів рентгенівського випромінювання.
Перше посилення світності в оптичному діапазоні спостерігалося ще у 2019 році. Але лише у лютому 2024 року дослідницька група під керівництвом Лорени Ернандес-Гарсії, наукової співробітниці Університету Вальпараїсо (Чилі), почала фіксувати квазіперіодичні виверження (QPE) — потужні рентгенівські спалахи, що повторюються з інтервалом приблизно у 4,5 дні. Це найдовший цикл QPE, зареєстрований на сьогодні.
"Ця рідкісна подія дала нам можливість вперше простежити за змінами у поведінці прокидаючоїся надмасивної чорної діри в режимі реального часу за допомогою цілого набору телескопів. Поки ми зафіксували лише кілька подібних спалахів з моменту пробудження SDSS1335+0728 у 2019 році і не можемо сказати, що їх породжує", — пояснила Ернандес-Гарсія.
Інтенсивність випромінювання від Ansky вражає: кожен спалах у 10 разів яскравіший і у 10 разів триваліший, ніж у раніше відомих аналогічних подій. Більше того, загальна кількість енергії, що викидається під час кожного виверження, у 100 разів перевищує показники, що спостерігаються у інших чорних дір. Дослідники припускають, що спалахи можуть бути викликані не руйнуванням зірки, а зіткненням чорної діри з щільними потоками газу з навколишнього середовища.
Особливу роль у спостереженнях відіграє європейський космічний телескоп XMM-Newton — єдиний, здатний зафіксувати слабке випромінювання між спалахами. У дослідженні також задіяні американські обсерваторії NICER, Chandra та Swift.
Астрономи сподіваються, що подальші спостереження допоможуть не лише пояснити природу QPE, а й дати ключ до розуміння еволюції надмасивних чорних дір. Також припускається, що Ansky може бути джерелом гравітаційних хвиль, які в майбутньому зможе зафіксувати місія ESA — LISA.
