Космічна рентгенівська космічна обсерваторія XMM-Newton, також відома як High Throughput X-ray Spectroscopy Mission і X-ray Multi-Mirror Mission, — це рентгенівський космічний телескоп, запущений Європейським космічним агентством у грудні 1999 року на ракеті Ariane 5. Це друга наріжна місія програми ESA Horizon 2000. Космічний корабель, названий на честь фізика й астронома сера Ісаака Ньютона, має завдання досліджувати джерела міжзоряного рентгенівського випромінювання, виконувати спектроскопію у вузькому та широкому діапазоні та виконувати перше одночасне зображення об’єктів як у рентгенівському, так і в оптичному (видимому та ультрафіолетовому) діапазонах довжини хвилі.
Спочатку фінансувалося протягом двох років, з десятирічним проектним терміном служби, космічний корабель залишається в хорошому стані і неодноразово продовжував місію, востаннє в березні 2023 року, і планується працювати до кінця 2026 року. ESA планує замінити XMM-Newton новою орбітальною обсерваторією Advanced Telescope for High Energy Astrophysics (ATHENA), запуск якої заплановано на 2035 рік. XMM-Newton схожий на рентгенівську обсерваторію NASA Chandra, також запущену в 1999 році.
Європейська рентгенівська космічна обсерваторія XMM-Newton провела унікальні спостереження міжзоряної комети 3I/ATLAS, зареєструвавши її випромінювання у м'якому рентгенівському діапазоні. Спостереження проводилися 3 грудня і тривали близько 20 годин, в момент, коли об'єкт знаходився на відстані приблизно 282–285 млн км від апарата.
Астрономи зафіксували унікальну подію — після десятиліть бездіяльності надмасивна чорна діра в галактиці SDSS1335+0728, розташованій за 300 мільйонів світлових років від Землі у сузір'ї Діви, раптово "прокинулася". Цей об'єкт, який отримав неофіційне прізвисько Ansky, став джерелом потужних та регулярних спалахів рентгенівського випромінювання.
Апарат Європейського космічного агентства XMM-Newton виявив швидкі коливання рентгенівського випромінювання, що виходить від самого краю надмасивної чорної діри в серці прилеглої галактики. Отримані результати малюють захоплюючу картину, яка спростовує наші уявлення про те, як матерія падає в такі чорні діри, і вказує на потенційне джерело гравітаційних хвиль, яке може побачити LISA — майбутня місія ESA.
Вчені поєднали нещодавно опубліковане зображення масивного скупчення галактик Abell 2390 з телескопу Euclid з рентгенівськими спостереженнями XMM-Newton, щоб продемонструвати розпечений газ, який заповнює простір між галактиками.
Астрономи виявили навколо деяких галактик величезні кругові радіовипромінювання невідомого походження. Нові спостереження за одним із них, яке отримало назву «Листок конюшини», дають змогу припустити, що його створили зіткнулися групи галактик.
Дві групи астрономів за допомогою космічного телескопа ESA XMM-Newton спостерігали повторювані спалахи світла від неактивних чорних дір, які знову і знову частково руйнують зірки. Це відкриття є несподіваним, оскільки спалахи чорних дір зазвичай з’являються лише один раз, коли чорна діра поглинає зірку.
Астрономи зафіксували вражаюче постійне зіткнення щонайменше трьох скупчень галактик. Дані від рентгенівської обсерваторії NASA Chandra, XMM-Newton Європейського космічного агентства (EKA) і трьох радіотелескопів допомагають астрономам зрозуміти, що відбувається в цій заплутаній сцені. Подібні зіткнення та злиття є основним способом, за допомогою якого скупчення галактик можуть перерости в гігантські космічні споруди, які можна побачити сьогодні. Вони також діють як найбільші прискорювачі частинок у Всесвіті.
Нове дослідження вивчає, чи можуть екзопланети типу «гарячого Юпітера» справляти вплив на старіння зірок, навколо яких вони обертаються. Дослідники використовували рентгенівські обсерваторії NASA Chandra та обсерваторії XMM-Newton ESA, щоб дослідити десятки систем подвійних зірок. Команда досліджувала системи, що містять зірку, що обертається «гарячим Юпітером», а також зірку без такої планети.
