Він тривав 28 хвилин і вже призвів до порушень короткохвильового радіозв'язку. Сильний спалах класу M3.0 на Сонці зафіксували вчені 6 квітня. Є вірогідність, що 7 квітня на Сонці можливі ще спалахи найвищого та найнебезпечнішого класу Х.
Сонячні спалахи в залежності від потужності рентгенівського випромінювання діляться на п'ять класів: A, B, C, M і X. Мінімальний клас A0.0 відповідає потужності випромінювання на орбіті Землі в 10 нановатів на квадратний метр. При переході до наступної літери потужність збільшується вдесятеро. Спалахи, як правило, супроводжуються викидами сонячної плазми, хмари якої, досягаючи Землі, можуть провокувати магнітні бурі.
Магнітні бурі виникають, коли високоенергетичні частинки, викинуті з Сонця, стикаються з магнітним полем Землі. Під час магнітної бурі відбувається значний ріст електромагнітної активності в атмосфері, що може спричиняти збої в роботі електричних пристроїв та мереж, таких як супутники, телефонні лінії та електростанції. Також можуть спостерігатися сяйва на небі - яскраві світлові явища на полярній межі.
Магнітні бурі можуть бути класифіковані за шкалою Глобальних геомагнітних подій (G-scale) від G1 до G5, в залежності від того, наскільки сильно вони впливають на магнітне поле Землі. G1 — це найслабша магнітна буря, а G5 — найсильніша. Найбільш відомою магнітною бурею в історії є Каррінгтонівське події 1859 року, яка була оцінена як G5.
Оскільки магнітні бурі можуть мати значний вплив на технології та інфраструктуру, вони становлять великий інтерес для наукових досліджень і моніторингу.
