У цей день, 27 квітня 1961 року, ракета-носій Juno II успішно вивела на орбіту супутник Explorer 11 — перший у світі апарат, спеціально призначений для вивчення космічних гамма-променів.
Explorer 11, розроблений у рамках програми NASA, став справжнім першопрохідцем у галузі гамма-астрономії. Він був оснащений чутливими детекторами для реєстрації високоенергетичних гамма-променів з космосу. Хоча апарат працював у обмеженому режимі через несправності системи живлення, його місія стала найважливішим кроком у дослідженні Всесвіту за межами оптичного діапазону.
Для запуску Explorer 11 використали ракету Juno II — модифікацію балістичної ракети середньої дальності Jupiter, розроблену компанією Chrysler Corporation. Juno II мала чотири ступені, поєднуючи потужну рідинну першу ступінь і три твердопаливні. Висота ракети становила близько 24 метрів, а маса при старті — приблизно 51 тонну. Хоча в цілому у Juno II було лише 4 вдалих запуски з 10, саме ця ракета допомогла вивести на орбіту важливі наукові місії.
Запуск Explorer 11 та внесок Juno II стали важливими віхами на зорі космічної ери, відкривши шлях до розвитку космічної гамма-астрономії та глибшого розуміння структури Всесвіту.
