24 квітня 2025 року виповнюється 35 років з моменту запуску космічного телескопа «Габбл» — спільної місії NASA та ESA, яка назавжди змінила уявлення людства про Всесвіт. До цієї події агенції опублікували добірку свіжих знімків, що охоплюють широкий діапазон об'єктів: від планети Марс до далеких туманностей та галактик.
Телескоп, який відкрив Всесвіт наново
Розміщений над земною атмосферою, «Габбл» забезпечив людству у десять разів чіткіший погляд на космос, ніж наземні телескопи кінця XX століття. Його унікальні можливості дозволили спостерігати об'єкти, що у мільярд разів тьмяніші за найслабкіші зорі, видимі неозброєним оком. З моменту запуску в 1990 році він здійснив майже 1,7 мільйона спостережень, охопивши близько 55 000 космічних цілей.
Наукова віддача «Габбла» колосальна: понад 22 000 наукових публікацій та 1,3 мільйона цитувань. Усі дані (вже понад 400 терабайт) доступні у відкритому архіві, а конкурс на час спостережень стабільно перевищує попит у шість разів.
Нові знімки до ювілею
На честь ювілею опубліковано п'ять нових зображень:
-
Марс (грудень 2024): лід на північному полюсі та тонкі хмари надають планеті «морозного» вигляду. Настає весна у північній півкулі.
-
Планетарна туманність NGC 2899: подвійна зоря видуває сяючий газ, утворюючи структуру, що нагадує напівзруйнований пончик, з «лісом» світячих газових стовпів.
-
Розета (NGC 2440): активна зона зореутворення з ударними хвилями та яскравими викидами плазми від молодої зорі.
-
Спіральна галактика з перемичкою NGC 5335: флоккулентна структура без чітких спіральних рукавів, але з помітною перемичкою, що стимулює народження зір.
-
Андромеда: підсумок десяти років спостережень — найбільша фотомозаїка сусідньої галактики.
Головне — це відкриття
За останні роки «Габбл» продовжує дивувати. У 2022 році телескоп зафіксував найдальшу одиночну зорю в історії — Еарендел, світло якої йшло до нас 12,9 мільярда років. Європейські астрономи також активно беруть участь у місії, пропонуючи дослідження, що виходять за межі гарантованих 15% часу ESA.
Серед інших досягнень: виявлення чорної діри проміжної маси в Омезі Центавра, сліди водяної пари на супутниках Юпітера, бурі на Урані та Нептуні, а також наслідки місії DART щодо зміни орбіти астероїда Диморф.
Спадщина, що змінила науку
До запуску «Габбла» вік Всесвіту оцінювався з великою похибкою, а екзопланети існували лише в теорії. Завдяки «Габблу»:
-
доведено існування темної енергії;
-
вперше виміряно атмосфери екзопланет;
-
знайдено надмасивні чорні діри в центрах галактик;
-
відкрито мільярди найдавніших галактик у Всесвіті.
«Габбл» став справжнім «народним телескопом», надихаючи мільйони людей і будучи символом наукового пошуку. Він став попередником і партнером телескопа Джеймса Вебба, відкривши «невідому країну» далеких галактик для інфрачервоних досліджень нового покоління.
35 років на орбіті — це не просто ювілей, це доказ того, як один пристрій може змінити уявлення людства про космос. «Габбл» залишається не лише потужним науковим інструментом, а й іконою астрономії, надихаючи вчених, митців, вчителів та дітей по всьому світу.
