Індійська організація космічних досліджень (ISRO) успішно провела перше випробування повнорозмірного газогенератора перспективного киснево-метанового ракетного двигуна LME1100. Технологію розробляють для індійської ракети наступного покоління, перший ступінь якої має бути багаторазовим.
Про випробування ISRO повідомила 16 жовтня 2026 року. Газогенератор запустили 9 жовтня на випробувальному комплексі ISRO Propulsion Complex (IPRC) у Махендрагірі. Наразі фахівці продовжують перевіряти окремі системи двигуна перед переходом до випробувань інтегрованої силової установки.
Двигун LME1100: випробування та виробництво
LME1100 — киснево-метановий двигун із тягою близько 1100 кН, який працює за схемою з газогенератором. У такій системі частина компонентів палива згорає окремо, а утворений газ приводить у дію турбонасоси, що подають компоненти палива до камери згоряння.
Розроблення ключових технологій для LME1100 розпочалося у 2023 році. Інженери працюють над турбонасосами, системою запалювання, газогенератором і камерою згоряння. Понад 70% компонентів двигуна виготовляють із застосуванням адитивних технологій, зокрема 3D-друку.
До випробування повнорозмірного газогенератора ISRO перевіряла його зменшену версію, а також окремі елементи камери згоряння. Ці тести допомогли підібрати конфігурацію форсунок і перевірити займання палива в різних режимах. Паралельно організація випробовує турбонасоси та системи запалювання, зокрема факельні запальники й лазерну систему.
За планом ISRO, інтегрований двигун LME1100 має бути готовий до середини 2027 року. Після цього на нього чекає серія вогневих випробувань, під час яких перевірять роботу установки в передбачених режимах, зокрема зі зміною тяги.
Кисень і метан для багаторазової ракети
Як окисник двигун використовує рідкий кисень, а як пальне — метан. Таке поєднання компонентів палива розглядають для перспективних ракет завдяки порівняно чистому згорянню та потенційно простішому обслуговуванню двигунів у разі повторного використання.
ISRO обрала киснево-метанову силову установку для перспективної ракети наступного покоління — Next Generation Launch Vehicle (NGLV). У запланованій конфігурації вона матиме перший ступінь, який повертатиметься на Землю, і два одноразові верхні ступені. Можливість повторного запуску двигуна потрібна як для виконання маневрів під час повернення прискорювача, так і для розширення можливостей виведення корисного навантаження.
Такі двигуни ISRO розглядає і для майбутньої важкої ракети, яка має підтримати індійську програму пілотованої висадки на Місяць, заплановану на 2040 рік.
ISRO розробляє двигун із тягою 2400 кН
Паралельно з LME1100 індійські інженери завершили проєктування потужнішого киснево-метанового двигуна з тягою 2400 кН. На відміну від LME1100, він використовуватиме схему повнопотокового циклу зі ступінчастим згорянням — Full-Flow Staged Combustion Cycle (FFSCC). За цією схемою компоненти палива проходять через окремі газогенератори й турбіни перед надходженням до камери згоряння.
Цей двигун призначений для перспективної важкої ракети, розрахованої на пілотовані місячні місії. Однак завершення проєктування ще не означає готовності двигуна до експлуатації: попереду розроблення, виготовлення та випробування його систем.
Розроблення LME1100 і потужнішої установки на 2400 кН має надати Індії нові можливості для створення важких і частково багаторазових ракет. Наразі найближче завдання ISRO — завершити інтеграцію LME1100 і підтвердити його характеристики під час серії вогневих випробувань.
