Канада вживає кроків до розробки компактного ядерного реактора для роботи на Місяці. На початку жовтня 2025 року Канадське космічне агентство (CSA) виділило фінансування на проекти, пов'язані з місячними енергетичними системами, а однією з нещодавно анонсованих ініціатив стала грошова підтримка приватної компанії — Canadian Space Mining Corporation (CSMC) — для просування розробки невеликого низькозбагаченого ядерного реактора, розрахованого і на місячне застосування.
За доступними відомостями, йдеться про компактний реактор (у проектних описах фігурує термін LEUNR — Low Enriched Uranium Nuclear Reactor), який має забезпечувати безперервне електропостачання місячної бази або інфраструктури — зокрема, для енергоємних завдань на кшталт видобутку ресурсів, життєзабезпечення та промислової переробки на поверхні. Фінансування від CSA реалізується через програму розвитку космічних технологій (STDP) і носить поки етапний характер — це внесок у подальші дослідження та доведення концепції, а не контракт на будівництво та запуск готового реактора.
У галузевих публікаціях та коментарях говориться, що у разі успішної відпрацювання прототипу його можна буде відправити на поверхню у складі однієї з місій програми NASA Artemis — тобто доставку апаратури на Місяць можуть здійснити спільно з міжнародними партнерами або комерційними посадковими платформами, задіяними у програмі. У контексті Artemis Канада також бере участь у програмі та надає фахівців і технології; у найближчій місії Artemis очікується участь і канадського астронавта Джеремі Хансена.
Сонячні батареї ефективні на освітлених ділянках, але вони слабкі взимку в полярних кратерах і в темних умовах (тривала місячна ніч), а для великих баз і промислових операцій потрібна стабільна, безперервна потужність — десятки або сотні кіловатт і більше. NASA та інші агентства давно розглядають малі реактори як ключову технологію для постійних місячних баз; у США є свої програми та плани щодо демонстрації подібного обладнання до кінця десятиріччя.
Нинішня підтримка з боку CSA — відносно невелика (наприклад, нещодавня згадка про внесок близько 1 млн CAD для компанії CSMC) і розрахована на етапи НДДКР. Це рання стадія: далі знадобляться великі інвестиції, проектні роботи, випробування на Землі, узгодження з безпеки та сертифікація для запуску та транспортування ядерних матеріалів.
Що кажуть експерти
-
Ризики при доставці та старті. Перевезення ядерного палива (хоч і з низьким збагаченням) та ракетоносії створюють додаткові регуляторні та страхові складнощі — аварія на старті або при зході з орбіти може призвести до політичних та екологічних наслідків. Історично обговорення виведення ядерних систем у космос викликало занепокоєння та вимоги строгих перевірок.
-
Міжнародне регулювання та громадське сприйняття. Проекти з ядерними матеріалами в космосі вимагають прозорості, міжнародних повідомлень та дотримання договорів (Договір про космос та профільних рекомендацій з безпечної експлуатації). Публічні дебати та політичні питання (хто контролює, хто несе відповідальність за інциденти) неминучі.
-
Технічна складність та вартість. Створення компактного, надійного реактора, здатного працювати в місячних умовах (вакуум, радіація, пилове середовище, термальні перепади), вимагає тривалих випробувань та значних інвестицій; поточне фінансування Канади — рання віха, а не гарантія швидкого розгортання.
Розробки місячних ядерних установок ведуть і США (проекти Kilopower, Fission Surface Power), і Китай з Росією оголошували власні плани щодо створення реакторних установок для місячних баз. Поява кількох національних програм підкреслює, що енергетика на поверхні Місяця стає одним із ключових напрямків «місячної інфраструктури».
