NASA переглянуло схеми майбутніх пілотованих висадок на Місяць, щоб прискорити підготовку місій і зменшити технічні ризики. SpaceX і Blue Origin запропонували нові варіанти доставки своїх посадкових апаратів до Місяця: Starship доправлятиме корабель Orion на навколомісячну орбіту, а Blue Origin відмовиться від перекачування палива між апаратами на користь трьох додаткових розгінних ступенів.
Оновлений план NASA представило 23 жовтня 2026 року. Раніше агентство вже змінило завдання місії Artemis III: замість висадки на Місяць у 2027 році екіпаж Orion випробує стикування з тестовими версіями Starship і Blue Moon на навколоземній орбіті. Ці перевірки мають підготувати основу для першої пілотованої висадки в межах Artemis IV, яку NASA планує на 2028 рік. Яка саме компанія першою доправить астронавтів на поверхню Місяця, залежатиме від готовності її систем і результатів випробувань.
Starship доставить Orion до Місяця
У попередній схемі SpaceX мала забезпечити зустріч Starship Human Landing System (HLS) із кораблем Orion на навколомісячній орбіті, близькій до тієї, на якій планували розмістити станцію Gateway. Після перегляду архітектури NASA відмовилося від цієї вимоги.
Тепер Starship HLS має заправитися на низькій навколоземній орбіті. Для цього кілька кораблів-заправників передаватимуть паливо спеціальному апарату-сховищу, звідки його отримуватиме місячний Starship. Після завершення заправлення посадковий апарат чекатиме на запуск Orion з екіпажем. Кораблі зустрінуться та зістикуються на високій навколоземній орбіті, після чого Starship виконає маневр розгону до Місяця, доправивши з'єднані апарати на низьку навколомісячну орбіту.
Там двоє з чотирьох астронавтів перейдуть до Starship і вирушать на поверхню Місяця. Після завершення робіт вони повернуться на орбіту та знову зістикуються з Orion. Саме на Orion екіпаж вирушить назад до Землі.
Нова схема дає змогу Starship самостійно виконувати маневр переходу до низької навколомісячної орбіти разом із кораблем Orion. Це має зменшити потребу посадкового апарата в паливі та скоротити час, необхідний астронавтам для повернення з поверхні Місяця до Orion.
Blue Origin замінить перекачування палива розгінними ступенями
Blue Origin також переглянула архітектуру місії Blue Moon Mark 2. Для перших пілотованих висадок компанія не планує використовувати перекачування палива між апаратами в космосі. Натомість три додаткові транспортні ступені мають доправити посадковий модуль до Місяця.
Кожну ступінь планують вивести на низьку навколоземну орбіту за допомогою ракети New Glenn. Після цього окремим запуском туди вирушить Blue Moon Mark 2. Після стикування з транспортними ступенями весь комплекс розпочне переліт до Місяця. Ступені відокремлюватимуться послідовно після вичерпання палива. Отже, для підготовки такої місячної місії знадобляться чотири запуски New Glenn.
NASA розраховує, що нова схема дасть змогу ефективніше використати можливості ракети SLS і корабля Orion, а також зменшити кількість палива, потрібного Blue Moon для посадки на поверхню Місяця та зльоту з неї.
В оприлюдненому варіанті передбачено зустріч Orion і Blue Moon на еліптичній полярній орбіті Місяця. Водночас NASA опрацьовує можливість стикування на низькій навколомісячній орбіті — за кілька сотень кілометрів від поверхні. Така конфігурація могла б додатково скоротити потребу посадкового апарата в паливі й надати екіпажу більше можливостей для швидкого повернення з поверхні.
United Launch Alliance співпрацює з NASA над розробленням подовженої версії верхнього ступеня Centaur V для ракети SLS.
NASA розширює можливості Orion
Зміни стосуються не лише комерційних посадкових апаратів. NASA спільно з United Launch Alliance розробляє подовжену версію верхнього ступеня Centaur V для ракети SLS. У поєднанні з основним ступенем SLS вона має забезпечити виведення Orion на низьку навколомісячну орбіту.
Власних можливостей рухової установки європейського службового модуля Orion недостатньо, щоб корабель міг самостійно перейти з навколоземної орбіти на низьку навколомісячну, а потім повернутися до Землі. Раніше архітектура Artemis передбачала використання станції Gateway на віддаленішій навколомісячній орбіті, до якої Orion міг дістатися за наявною схемою. Тепер NASA прагне спростити логістику польотів і зменшити вимоги до місячних посадкових апаратів.
Важливо, що Centaur V і Starship виконуватимуть різні ролі. У схемі SpaceX саме Starship забезпечуватиме розгін з'єднаних апаратів до низької навколомісячної орбіти. Подовжений Centaur V — окремий варіант для SLS, який має надати Orion більше можливостей для такого польоту, зокрема в архітектурі місії з Blue Moon. Розроблення ступеня ще триває, тому остаточна конфігурація залежатиме від подальшої інтеграції систем.
Хто першим висадить астронавтів?
Раніше контракти NASA передбачали використання місячного Starship у місіях Artemis III та Artemis IV, а Blue Moon Mark 2 мала долучитися до пізнішого етапу програми. Після перегляду планів обидві компанії беруть участь у підготовці та випробуваннях, але NASA поки не визначило, чий апарат першим доправить астронавтів на поверхню Місяця.
До пілотованого польоту кожна компанія має провести безпілотну демонстраційну місію зі своїм посадковим апаратом. NASA оцінюватиме готовність систем і сертифікуватиме їх перед польотами з екіпажем. Вибір залежатиме від результатів випробувань і вимог безпеки.
Агентство й далі орієнтується на висадку астронавтів у 2028 році. Щоб дотриматися цього графіка, компаніям доведеться підтвердити готовність важких ракет до потрібної частоти запусків, відпрацювати заправлення кріогенним паливом на орбіті, а також продемонструвати безпечну посадку на Місяць і повернення екіпажу.
