Китай і Пакистан підписали угоду, яка відкриває шлях першому міжнародному астронавту до польоту на китайську орбітальну станцію «Тяньгун».
28 лютого в Ісламабаді Китайське управління пілотованих космічних програм (CMSEO) та Пакистанська комісія з дослідження космосу і верхніх шарів атмосфери (SUPARCO) уклали «Угоду про відбір і підготовку пакистанських астронавтів для участі в місіях на космічну станцію Китаю». Підписання відбулося за присутності прем’єр-міністра Пакистану Шахбаза Шаріфа, заступника директора CMSEO Лінь Сіцяна та голови SUPARCO Мохаммада Юсуфа Хана.
Пакистанський астронавт пройде навчання в Китаї
Це перший випадок, коли Китай бере на себе підготовку іноземних астронавтів. Після завершення відбору, який триватиме близько року, пакистанський кандидат пройде повноцінну космічну підготовку в КНР. У майбутньому він відправиться на станцію «Тяньгун» разом із китайськими космонавтами для виконання короткострокової місії.
Розвиток станції «Тяньгун» та міжнародна співпраця
Китайська космічна станція «Тяньгун» була побудована у 2021–2022 роках і є тримодульною орбітальною лабораторією. З моменту запуску вона вже прийняла сім екіпажів, починаючи з місії «Шеньчжоу-12» у червні 2021 року. Зараз на орбіті працює екіпаж «Шеньчжоу-19».
Хоча деталі польоту пакистанського астронавта поки що не розголошені, традиційні місії «Шеньчжоу» тривають по шість місяців, і екіпаж із трьох осіб необхідний для управління станцією. Китай раніше заявляв про плани розширити станцію до шести модулів і використовувати новий пілотований корабель на ракеті-носії «Чанчжен-10».
Космічна дипломатія та конкуренція з США та Індією
Підготовка іноземного астронавта — це не лише науковий проект, а й частина стратегії Китаю щодо розширення космічного співробітництва. Як зазначає експерт з астронавігації з Даремського університету Бледдін Боуен, угода вписується в ініціативу «Один пояс, один шлях», у якій Пакистан відіграє ключову роль.
«Китай просуває себе як постачальника високотехнологічних рішень для країн Глобального Півдня. Для Пакистану це шанс увійти до числа космічних держав, незважаючи на обмежені ресурси порівняно з його віковим суперником — Індією», — зазначає Боуен.
Угода Китаю та Пакистану зміцнює позиції КНР як лідера у міжнародній космічній кооперації. У майбутньому Китай може запропонувати доступ до своєї станції й іншим країнам, що змінить баланс сил у космічній галузі.
Розвиток «Тяньгун» також впливає на глобальне космічне суперництво. США планують вивести МКС з експлуатації до 2030 року, але глава SpaceX Ілон Маск уже закликав до її дострокової деорбітації. Тим часом Індія може запропонувати перший міжнародний політ у рамках своєї програми пілотованих місій, щоб зміцнити позиції в космосі.
