Китайська космічна орбітальна станція Тяньгун (англ. Tiangong Space Station), будівництво якої на орбіті Землі Китай почав у 2021 році, експлуатується з 2022 року. Станція складається з трьох модулів: основного модуля Тяньхе (англ. Tianhe), дослідницького модуля Вентян (англ. Wentian) та модуля Меньтян (англ. Mengtian). Кожен з модулів має власний обсяг та функції.
Головним завданням космічної станції Тяньгун є проведення наукових досліджень, включаючи експерименти у сферах астрономії, фізики, біології, матеріалознавства та інших наукових галузей. Крім того, китайська космічна станція Тяньгун може стати базою для космічних місій на Місяць та Марс у майбутньому.
Зазначається, що Китай планує експлуатувати космічну станцію Тяньгун протягом багатьох років, і вона може стати конкурентом для Міжнародної космічної станції, яка експлуатується за участю США, Європейського союзу, Росії, Японії та Канади.
28 серпня 2026 року екіпаж китайського космічного корабля «Шеньчжоу-23» виконав перший вихід у відкритий космос на борту космічної станції «Тяньгун». Тайконавти Чжу Янчжу та Чжан Чжиюань провели за межами станції близько 5,5 години, виконавши ремонт зовнішніх сонячних панелей та встановивши захисні елементи від космічного сміття.
Китайський пілотований корабель «Шеньчжоу-23» 25 травня 2026 року успішно пристикувався до орбітальної станції «Тяньгун», а його екіпаж перейшов на борт, де на них уже чекали троє тайконавтів місії «Шеньчжоу-21». Восьма в історії китайської космонавтики зустріч двох екіпажів на орбіті відкрила новий етап ротації на станції.
24 травня в КНР здійснили запуск ракети Long March 2F/G з пілотованою місією Shenzhou-23 до національної космічної станції Tiangong зі стартового майданчика 91 (SLS-1) Центру запуску супутників Цзюцюань. Це 114-й орбітальний запуск у 2026 році.
11 травня 2026 року китайський вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-10» успішно пристикувався до орбітальної станції «Тяньгун». Запуск відбувся на кілька годин раніше: 11 травня о 08:14 за пекінським часом з космодрому Веньчан на острові Хайнань. Ракета-носій «Чанчжен-7» вивела вантажівку на орбіту, а вже о 13:11 корабель причалив до кормового порту модуля «Тяньхе».
Вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-9» (Tianzhou-9) 6 травня 2026 року о 16:34 за пекінським часом успішно відстикувався від національної орбітальної станції «Тяньгун» і перейшов у режим автономного польоту. Найближчим часом апарат здійснить контрольований схід з орбіти, під час якого більша частина його конструкції згорить у щільних шарах атмосфери, а невелика кількість незгорілих фрагментів впаде в заздалегідь призначений безпечний район Тихого океану.
Китай завершив відбір перших іноземних кандидатів у космонавти для польоту на борту китайської космічної станції «Тяньгун». Ними стали двоє громадян Пакистану — Мухаммед Зішан Алі та Хурам Дауд. Після проходження підготовки один із них вирушить на орбіту як фахівець із корисного навантаження, ставши першим іноземним членом екіпажу китайської станції.
Екіпаж китайського пілотованого корабля Shenzhou-21 успішно виконав третю серію позакорабельної діяльності на борту орбітальної станції Тяньгун. Про це повідомило China Manned Space Agency.
Китайське пілотоване космічне агентство (CMSA) повідомило про успішне завершення другої серії позакорабельної діяльності екіпажу місії «Шеньчжоу-21». Тайконавти Чжан Лу, У Фей та Чжан Хунчжан виконали всі поставлені завдання та благополучно повернулися до лабораторного модуля «Веньтянь».
Ось переклад українською мовою зі збереженням HTML-розмітки та структури:
Китай представив детальний план пілотованих космічних місій на 2026 рік, опублікований національним агентством China Manned Space Agency. У 2026 році заплановано дві пілотовані експедиції та одна вантажна місія постачання національної орбітальної станції Tiangong.
По данным China Manned Space Agency (CMSA), экипаж Shenzhou-21 завершил первую серию внекорабельных выходов в открытый космос (EVA). Выход длился примерно 8 часов и завершился около 18:45 (пекинского времени).
Китайські фахівці розпочали підготовку до ремонту пілотованого корабля «Шеньчжоу-20», пошкодженого космічним сміттям під час перебування на орбітальній станції «Тяньгун». Йдеться про тріщину в одному з ілюмінаторів, що робить неможливим використання корабля для безпечного повернення екіпажу на Землю.
Безпілотний космічний корабель Shenzhou-22 успішно пристикувався до китайської космічної станції Tiangong, забезпечивши екіпаж Shenzhou-21 транспортним засобом для повернення на Землю після виникнення надзвичайної ситуації на орбітальному комплексі.
У КНР 25 листопада 2025 року здійснили запуск ракети Long March 2F з космічним кораблем Shenzhou 22 до національної космічної станції Tiangong зі стартового майданчика 901 (SLS-1) Центру запусків супутників Цзюцюань. Це 274-й орбітальний запуск у 2025 році.
Китай, судячи із закриття повітряного простору над Внутрішньою Монголією, готується до повернення на Землю пілотованого корабля Shenzhou-20. Повідомлення діє 14 листопада з 10:20 до 10:50 за пекінським часом і охоплює район посадкового майданчика Дунфен, де з 2021 року здійснюють посадку всі пілотовані місії.
Повернення пілотованого корабля «Шеньчжоу-20» на Землю, заплановане на 5 листопада, відкладено на невизначений термін. Як повідомили в Китайському агентстві пілотованих космічних польотів (CMSA), попередня перевірка показала, що апарат міг бути зачеплений фрагментом космічного сміття.
Китай офіційно готує астронавтів з Пакистану до участі в пілотованій місії на орбітальну станцію Tiangong («Тяньгун»). Це буде перший випадок, коли до китайського екіпажу приєднається представник іншої країни.
За даними Китайського агентства з пілотованих космічних польотів китайський пілотований космічний корабель Shenzhou-21 успішно стикувався з космічною станцією Tiangong вже через 3,5 години після старту.
У КНР 31 жовтня 2025 року здійснили запуск ракети Long March 2F з пілотованою місією Shenzhou 21 на національну космічну станцію Tiangong зі стартового майданчика 901 (SLS-1) Центру запуску супутників Цзюцюань. Це 247-й орбітальний запуск у 2025 році.
Китайська експедиція Shenzhou-20 успішно завершила третю серію виходів у відкритий космос 15 серпня 2025 року, повідомили офіційні та профільні китайські ЗМІ.
Китай планує розширити свою космічну станцію «Тяньгун» новими модулями для задоволення зростаючих наукових потреб та посилення міжнародної співпраці. Про це повідомили представники космічної галузі КНР.
У КНР 24 квітня 2025 року запустили ракету Long March 2F з пілотованою місією Shenzhou 20 на національну космічну станцію Tiangong зі стартового майданчика 901 (SLS-1) Центру запуску супутників Цзюцюань. Це 82-й орбітальний запуск у 2025 році.
Екіпаж китайського пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-19», який перебуває на борту орбітальної станції «Тяньгун», успішно завершив третій вихід у відкритий космос. Вихід відбувся 21 березня 2025 року і тривав близько семи годин.
Китай і Пакистан підписали угоду, яка відкриває шлях першому міжнародному астронавту до польоту на китайську орбітальну станцію «Тяньгун».
Агентство Сіньхуа з посиланням на Канцелярію програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) повідомляє, що члени екіпажу пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-19», які нині перебувають на борту китайської космічної станції, у вівторок, 20 січня, о 01:12 за пекінським часом завершили другий раунд позакорабельної діяльності.
Китайський вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-8» у суботу успішно зістикувався з орбітальною космічною станцією «Тяньгун». Про це повідомило Управління програми пілотованих космічних польотів Китаю (CMSA).
Космічний корабель Шеньчжоу-19 з екіпажем із трьох тайконавтів успішно зістикувався з орбітальною станцією Тяньгун, як випливає з репортажу Центрального телебачення Китаю.
У КНР 29 жовтня 2024 року запустили ракету Long March 2F з пілотованою місією Shenzhou 19 на свою космічну станцію Tiangong зі стартового майданчика 4 (SLS-1/921) Центру запуску супутників Цзюцюань. Це 194-й космічний запуск у 2024 році.
КНР успішно реалізує міжнародні проєкти на національній орбітальній станції і запрошує всі країни до співпраці. Про це повідомив заступник голови Управління програми пілотованих космічних польотів КНР Лінь Сіцян.
КНР готується до чергової пілотованої місії Шеньчжоу-19, яка доставить трьох тайконавтів на китайську орбітальну станцію Тяньгун.
Дев'ятнадцята за рахунком місія космічного корабля «Шеньчжоу-19», як заявляють у китайських ЗМІ з посиланням на Китайське національне космічне управління, має відправитися на станцію «Тяньгун» уже наприкінці жовтня.
Члени екіпажу пілотованого космічного корабля Шеньчжоу-18, які наразі перебувають на борту китайської космічної станції Тяньгун, здійснили другий вихід у відкритий космос, повідомили в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) у середу.
Китайське управління з проектування пілотованих космічних польотів (CMSEO) відібрало 10 астронавтів у свою четверту партію, про що оголосило 11 червня. До їх числа увійшли вісім пілотів і два фахівці з корисного навантаження. Остання пара — перші в Китаї астронавти зі спеціальних адміністративних районів Гонконг і Макао.
У вівторок 28 травня екіпаж «Шеньчжоу-18», що перебуває на борту китайської орбітальної космічної станції Тяньгун, завершив свій перший вихід у відкритий космос, повідомляє Китайське агентство пілотованої космонавтики (CMSA).
Китайський пілотований космічний корабель Шеньчжоу-17 у вівторок о 08:43 за пекінським часом відокремився від комбінації космічної станції, повідомили в Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).
Китай 25 квітня 2024 року запустив ракету Long March 2F Y18 (серія Чанчжен) з Центру запуску супутників Цзюцюань з пілотованою місією Shenzhou 18 на свою космічну станцію Тяньгун. Це 78-й космічний запуск у 2024 році.
У четвер, 14 березня 2024 року, роботизована рука на китайській космічній станції "Тяньгун" успішно перенесла позакорабельну експериментальну установку з 407 зразками матеріалів із лабораторного модуля "Веньтянь" всередину станції.
Приблизно через 8 годин перебування у відкритому космосі, о 13:32 за пекінським часом три китайські космонавти за підтримки роботизованого маніпулятора космічної станції "Тяньгун" і при взаємодії з науково-дослідним персоналом наземних служб успішно виконали всі поставлені перед ними. /p>
Китайський вантажний космічний корабель "Тяньчжоу-7" у четвер успішно здійснив стикування з китайською орбітальною космічною станцією Тяньгун. Про це повідомила Канцелярія програми пілотованої космонавтики Китаю.
Новинне агентство Сіньхуа з посиланням на Канцелярію програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA) повідомляє, що китайський вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-6», який прибув на китайську космічну станцію в травні 2023 року з різними вантажами, відокремився від комбінації. у п'ятницю і перейшов на стадію самостійного польоту.
Китай планує запустити вантажний космічний корабель Tianzhou-7 до орбітальної космічної станції з космодрому у Веньчані на початку 2024 року, повідомило у неділю Китайське пілотоване космічне агентство (CMSA).
Китайська космічна станція «Тяньгун» розширюватиметься і набуде хрестоподібної конфігурації. Найближчими роками вона також може мати більше додаткових модулів, які подвоїть її розмір.
Екіпаж китайського космічного корабля «Шеньчжоу-16» збирається повертатися на Землю після передачі управління космічної станцією.
Агентство Сіньхуа повідомило, що китайський пілотований космічний корабель «Шеньчжоу-17» у четвер успішно зістикувався з комбінацією космічної станції, повідомили у Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).
Китай 26 жовтня 2023 року запустив ракету Long March 2F Y17 (серія Чанчжен) з Центру запуску супутників Цзюцюань з пілотованою місією до своєї космічної станції Тяньгун.
Члени екіпажу «Шеньчжоу-16» виростили так званий «космічний город» на станції «Тяньгун». Урожай свіжого салату, цибулі-шалоту та томатів сорту «Червона вишня» збирають у двох спеціальних модулях.
Китайське агентство пілотованих космічних польотів обрало чотири пропозиції для переходу до наступного етапу розробки недорогої системи транспортування вантажів для космічної станції країни.
Після виконання поставлених завдань китайський вантажний космічний корабель «Тяньчжоу-5» у понеділок відокремився від космічної станції та перейшов у самостійний політ, повідомила канцелярія Програми пілотованої космонавтики Китаю.
Тенденції, що виникають у тому, як Китай використовує та експлуатує свою космічну станцію Тяньгун («Небесний палац»), можуть вплинути на те, як космічна програма країни розглядається на міжнародному рівні.
Члени екіпажу пілотованого корабля «Шеньчжоу-16», що знаходяться на орбітальній станції «Тяньгун», здійснили свій перший вихід у відкритий космос у четвер. Про це повідомило Управління програми пілотованих космічних польотів КНР.
Китайський пілотований космічний корабель «Шеньчжоу-16» у вівторок успішно здійснив стикування з комбінацією космічної станції, повідомили у Канцелярії програми пілотованої космонавтики Китаю (CMSA).
