Як повідомляє російське агентство ТАСС із посиланням на програмного директора Академії політичних наук, старшого наукового співробітника Інституту Латинської Америки Російської академії наук Олександра Степанова, Агентство космічного розвитку США (SDA) має проблеми з постачальниками.
«За планами командування Космічних сил США з вересня цього року мав стартувати 10-місячний цикл регулярних запусків у межах програми з виведення на низьку навколоземну орбіту угруповання з 1 000 супутників до 2026 року. Однак приватні космічні підрядники від оборонки не справляються з амбіціями Пентагону, а розгорнута Вашингтоном торгова війна з Китаєм має, судячи з усього, свої негативні наслідки і для національної космічної галузі США», — сказав він.
Він нагадав, що, за заявою директора агентства Дерека Турнера, плани із запуску наступного етапу розгортання супутникового угруповання на навколоземній орбіті проєкту Tranche 1 припинено через затримки постачання необхідних комплектуючих. «Супутники цього проєкту є частиною космічної архітектури SDA, що розширюється, яка, за підсумковим задумом, міститиме тисячі космічних апаратів космічного контуру СПРН, які працюють із низької навколоземної орбіти, приблизно за 2000 км над екватором», — додав він.
На думку Степанова, затримки насамперед пов'язані з фінансовими труднощами окремих підрядників, наприклад, філії німецької компанії Mynaric — вони спеціалізуються на постачанні оптичних терміналів для лазерного супутникового зв'язку. Самі термінали, пояснив експерт, здатні забезпечувати більш швидку передачу даних між космічними апаратами і на земні станції, ніж традиційні канали зв'язку. Компанія ж має виробити тисячі терміналів для оснащення угруповання і центрів управління.
Торгова війна і лазерні термінали
У квітні 2023 року було запущено нульовий етап програми, до лютого 2024 року на орбіту було виведено тільки 27 апаратів, зазначив Степанов. Цикл зіткнувся з майже піврічною затримкою через проблеми з поставками комплектуючих, нібито спричинені наслідками пандемії. «На ділі це відлуння торговельної війни з Китаєм, компанії якого виробляють істотну частку компонентної бази для американської промисловості, зокрема й для космічної. Однак має місце і пряме державне втручання з боку США в процеси на цьому ринку», — підкреслив Степанов.
За його словами, ще 2020 року Mynaric планувала запустити перший лазерний термінал на борту китайського корабля. Однак під тиском Вашингтона отримала повідомлення від Німеччини про заборону експорту цієї технології в Китай. «США вже тоді почали вибудовувати загороджувальний контур для космічних технологій, не випускаючи їх за межі країн НАТО. Природно, самі виробники почали втрачати серйозний ринок, як у Китаї, так і країнах Глобального півдня загалом, зазнаючи фінансових збитків через втрачену потенційну вигоду», — пояснив експерт.
«Перехоплення американцями управління над технологіями в космічній галузі насамперед спрямоване на розширення військового потенціалу Пентагону на орбіті», — зазначив він. При цьому замість потенційних споживачів Агентство космічного розвитку США лобіює контракти з ключовими гравцями ринку York Space Systems і Lockheed Martin — а ті активно поглинають технології західного приватного сектора в космічній сфері. «Але як ми бачимо, ці підрядники не завжди справляються з обсягом галузевих замовлень і часто зривають терміни», — підсумував Степанов.
