Цей захопливий знімок міжзоряного газу та пилу зробив космічний телескоп Euclid, що належить Європейському космічному агентству (ESA). На зображенні — частина так званої темної хмари LDN 1641, розташованої приблизно за 1300 світлових років від Землі в сузір'ї Оріона. Це одне з найбільших скупчень газопилових туманностей, де активно народжуються нові зорі.
У видимому діапазоні ця область здається майже чорною — лише рідкісні зорі пробиваються крізь щільні завіси пилу. Але інфрачервоні «очі» приладу NISP (Near-Infrared Spectrometer and Photometer) дозволили Euclid побачити крізь пил ціле «зоряне поле», приховане від звичайних телескопів.
Це можливо тому, що пилові частинки ефективно блокують видиме світло, але значно слабше поглинають інфрачервоне випромінювання, дозволяючи заглянути вглиб хмари та побачити процес зореутворення.
Туманність LDN 1641 наповнена молодими зорями. Це одна з найближчих до нас «фабрик зір» у межах Чумацького Шляху. У таких регіонах з холодного газу та пилу формуються нові зорі та планетні системи. Деякі з них викидають струмені речовини — характерна ознака народження світил. На знімку ці викиди видно як пурпурові плями та вихори. У лівому верхньому куті щільність пилу зменшується, і крізь просвіт можна побачити галактики далекого Всесвіту, що ховаються за зорями Чумацького Шляху.
Як Euclid створює такі знімки
Ця частина неба була сфотографована у вересні 2023 року — під час тестів точності наведення телескопа. Інженерам потрібна була ділянка, де мало видимих зір, і область LDN 1641 виявилася ідеальною. Випробування пройшли успішно, підтвердивши, що Euclid здатний наводитися з високою точністю та знімати дуже чіткі зображення великих ділянок неба.
Дані для цього кадру, що займає 0,64 квадратного градуса (утричі більше за видимий розмір Місяця), були отримані всього за п'ять годин спостережень. Кольорове зображення створено з трьох інфрачервоних діапазонів: Y (синій), J (зелений) та H (червоний).
Місія Euclid
Головна мета Euclid — створити найбільш обширний тривимірний каталог Всесвіту та допомогти вченим зрозуміти природу темної матерії та темної енергії. Однак у процесі телескоп також відкриває скарби в межах нашого Чумацького Шляху — спостерігаючи туманності, зоряні скупчення та тисячі галактик, раніше невидимих в оптичному світлі. Таким чином, навіть допоміжні спостереження, як це зображення LDN 1641, стають цінними для астрофізиків, що вивчають процес зореутворення та еволюцію галактик.
Місію Euclid було запущено 1 липня 2023 року з космодрому Космічного центру імені Кеннеді (мис Канаверал, Флорида, США) за допомогою ракети Falcon 9 компанії SpaceX. Після виходу на орбіту телескоп направився до точки Лагранжа L2 системи Сонце—Земля, розташованої приблизно за 1,5 мільйона кілометрів від Землі.
З цієї стабільної гравітаційної точки Euclid здатний вести тривалі спостереження без перешкод, отримуючи зображення та спектри мільйонів галактик. Дані місії допоможуть зрозуміти, як з часом розподілялася матерія у Всесвіті та як діють сили, що формують його структуру.
