Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало найдетальніший знімок центру нашої галактики у видимому світлі. Космічний телескоп «Евклід» усього за 26 годин зібрав мозаїку з дев'яти фрагментів, на якій зафіксовано понад 60 мільйонів зірок. І це не просто гарна картинка — за нею стоїть полювання на планети, які ховаються за світлом своїх сонць.
Полювання на планети через галактичну лупу
Інструменти «Евкліда» спочатку націлені на пошук темної матерії та темної енергії серед далеких галактик. Але 23 березня 2025 року вчені попросили його на один день змінити фокус і спрямувати камеру в найяскравішу та найпереповненішу область Чумацького Шляху — галактичний балдж (центральне потовщення). Попри велику кількість світла, надчутливий прилад VIS зміг розрізнити там окремі зірки, не «осліпнувши» від яскравості.
Ця здатність критично важлива для вивчення гравітаційного мікролінзування. Це явище виникає, коли одна зірка проходить перед іншою на лінії нашого спостереження. Гравітація ближньої зірки викривляє світло дальньої, роблячи його яскравішим — ніби на шляху променя поставили космічну лупу. А якщо в ближньої зірки є планета, то її гравітація вносить у це світло ледь помітні спотворення.
«За останні двадцять років за допомогою цього методу було відкрито майже 300 екзопланет, — каже Жан-Філіпп Больє з Інституту астрофізики Парижа та Університету Тасманії, ініціатор огляду галактичного балджа. — Зображення «Евкліда» містить 51 вже відому планетну систему і допоможе вивчити безліч нових».
Вимірювання маси далеких світів
Для фіксації ефекту мікролінзування потрібно спостерігати за однією зіркою понад 20 днів — тож за 26 годин «Евклід» не відкрив нових планет. Однак його знімок — це унікальний «зліпок» неба в той момент, коли зірки ще не почали вибудовуватися в лінзи. Це дає астрономам точку відліку.
«За 24 години «Евклід» уже зафіксував зірки, які беруть участь у всіх майбутніх мікролінзуваннях, які виявить телескоп Roman, — пояснює Наталія Рекціні з Інституту астрофізики Парижа. — Тепер будь-хто, хто побачить таку подію в цій області, зможе подивитися, як виглядали ці зірки до перетину, і використати це для точного вимірювання маси планети».
Саме це й відрізняє мікролінзування від інших методів пошуку — цей метод є абсолютно об'єктивним. Воно однаково добре знаходить планети будь-якого розміру та маси, зокрема холодні, схожі на крижану планету Хот із «Зоряних війн».
«Ми очікуємо, що в кожної зірки в Чумацькому Шляху є щонайменше одна така планета», — додає Наталія Рекціні.
Вчені вже націлилися на дві відомі системи, що потрапили на знімок. Одна з них — OGLE-2005-BLG-390Lb — крижаний світ, відкритий 20 років тому, у якого досі не вдалося точно виміряти масу. Друга — OGLE-2013-BLG-341Lb — система з двох зірок і однієї планети, яку тепер можна нарешті «розплутати» за допомогою нових даних «Евкліда» у зв'язці з архівними спостереженнями наземних обсерваторій.
Техніка та масштаб
Порівняння можливостей «Евкліда» з іншими телескопами вражає: одне його спостереження охоплює область у 270 разів більшу, ніж ширококутна камера «Габбла», а для знімання такої самої мозаїки обсерваторії Кек на Гаваях (Keck Observatory) знадобилося б близько 2000 годин. І все це — в неймовірній роздільній здатності, що дозволяє розгледіти окремі зірки у найщільніших куточках галактики. Щоб зробити зображення кольоровим, учені додали дані з наземного телескопа CFHT на Гаваях.
