Коли зонд низько пролітав над вершинами хмар гігантської планети, його прилад JunoCam зафіксував цей погляд на два найбільші супутники Юпітера. На передньому плані можна побачити схожі на ураган спіральні візерунки вітру, які називаються вихорами, що обертаються в північній полярній області планети. Ці потужні шторми можуть досягати понад 30 миль (50 кілометрів) у висоту та сотні миль у поперечнику.
Під вигнутим горизонтом Юпітера видно два супутники Юпітера: Каллісто (внизу) та Іо (вгорі). Космічний апарат «Juno» здійснить близький проліт навколо Іо в грудні 2023 року та лютому 2024 року — це будуть перші такі близькі зустрічі з цим інтригуючим супутником за понад два десятиліття. Іо є найбільш вулканічним тілом у нашій Сонячній системі, і його виверження залишають за собою шлейф матеріалу, який заповнює магнітосферу Юпітера та створює тор із газу та пилу навколо Юпітера. Під час прольотів Юнона вивчатиме вулкани та геологію Іо, шукатиме ознаки магматичного океану та досліджуватиме, як Іо взаємодіє з гігантською магнітосферою Юпітера.
На цьому фото північ внизу. У той час, коли було зроблено зображення, «Juno» перебував приблизно на висоті 14 000 кілометрів над вершинами хмар Юпітера, на широті приблизно 69 градусів, рухаючись зі швидкістю приблизно 198 000 кілометрів на годину відносно планети.
Де зараз знаходиться Juno
29 листопада 2021 року місія NASA Juno завершила свій 38-й близький проліт повз Юпітер.
Зонд «Juno» було запущено 5 серпня 2011 року ракетою-носієм «Atlas V» версії 551 зі стартової площадки SLC-41 на мисі Канаверал, США. Завдання: дослідження атмосфери, магнітного поля і магнітосфери, внутрішні структури Юпітера, складення карти вітрів.
Необроблені зображення JunoCam доступні для перегляду та обробки в графічних продуктах за адресою https://missionjuno.swri.edu/junocam/processing.
