На цьому зображенні, зробленому космічним телескопом Хаббл NASA/ESA, «галактика-медуза» з щупальцями зірок висить у чорнильній темряві.
Коли галактики-медузи рухаються міжгалактичним простором, газ повільно виділяється, утворюючи сліди, які нагадують вусики, освітлені згустками зореутворення. Ці сині вусики видно під ядром цієї галактики, що надає їй вигляду медузи. Ця конкретна галактика-медуза, відома як JO201, розташована в сузір’ї Кита, яке названо на честь морського чудовиська з давньогрецької міфології. Це сузір’я на тему морського чудовиська додає морської тематики цьому зображенню.
Вусики галактик-медуз виходять за межі яскравого диска ядра галактики. Це конкретне спостереження походить від дослідження розмірів, мас і віку згустків зіркоутворення в вусиках галактик-медуз. Астрономи сподіваються, що це дасть змогу краще зрозуміти зв’язок між скиданням тиску тарану – процесом, який створює вусики галактик-медуз – і утворенням зірок.
Ширококутна камера телескопу Hubble 3 (WFC3) зняла цей галактичний «морський» пейзаж. Універсальний інструмент, який фіксує зображення в ультрафіолетовому, інфрачервоному та видимому діапазонах, WFC3 є джерелом деяких із найвражаючіших зображень Хаббла.
Hubble Space Telescope
Космічний телескоп Хаббл запущено 1990 року NASA в рамках спільної місії з Європейським космічним агентством. Телескоп був названий на честь астронома Едвіна Хаббла, який зробив значний внесок у вивчення космосу та формування сучасної космологічної теорії.
Hubble знаходиться на орбіті Землі на висоті близько 600 км і призначений для проведення астрономічних спостережень у видимому, ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах. Завдяки своїм можливостям телескоп зміг спостерігати далекі галактики та зірки, дослідити планети Сонячної системи та багато інших об'єктів космосу.
Хаббл є одним з найвідоміших і найуспішніших космічних телескопів в історії, і він продовжує відігравати важливу роль у наукових дослідженнях космосу та розширенні наших знань про будову Всесвіту.
