Індійська організація космічних досліджень (ISRO) переглянула плани щодо створення надважкої ракети-носія для пілотованої місії на Місяць, запланованої на 2040 рік. Замість цього агентство має намір використовувати кілька запусків ракет важкого класу, збираючи експедиційний комплекс на орбіті з використанням технології стикування.
Голова ISRO В. Нараянан в інтерв'ю Times of India пояснив, що створення надважкого носія економічно недоцільне. «Що ви будете робити з такою ракетою після місії? Ми вирішили розділити комплекс на частини — зараз розглядаємо два запуски з подальшим стикуванням», — зазначив він. Це рішення спростовує чутки про розробку надважкої ракети, таких як «Сур'я», яка, незважаючи на вражаючі розміри, відносилася до важкого класу з вантажопідйомністю до 48 тонн.
Ключовим кроком стало успішне випробування технології стикування в січні 2025 року в рамках експерименту SpaDeX. Індія приєдналася до числа країн, які освоїли цю технологію, ставши п'ятою у світі після Росії, США, Японії та Китаю. Два супутники, зістиковані на орбіті, продовжують працювати як єдине ціле, а в березні ISRO планує провести додаткові тести для відпрацювання маневрів та передачі енергії.
Отримані дані ляжуть в основу не лише місячної програми, а й проекту національної космічної станції «Бхаратія Антарікш». Її перший модуль запустять у 2028 році, а повне розгортання завершиться до 2035 року. «Ми ретельно тестуємо всі системи на землі, щоб виключити помилки», — підкреслив Нараянан.
