NASA SPARCS satellite telescope

Супутник SPARCS — місія NASA з дослідження ультрафіолетової активності зірок

SPARCS (Star-Planet Activity Research CubeSat) — це компактний космічний телескоп 6U-кубсат, розроблений за підтримки NASA для вивчення ультрафіолетового випромінювання зір малої маси. Апарат було запущено у січні 2026 року за допомогою ракети Falcon 9 (місія Twilight) і працює на сонячно-синхронній орбіті Землі. Незважаючи на компактні розміри (приблизно як коробка для пластівців), SPARCS виконує завдання, раніше доступні лише великим орбітальним обсерваторіям.

Мета місії та її роль

Головне завдання SPARCS — довгострокове спостереження ультрафіолетової активності червоних карликів (зір типів M і K). Це критично важливо, тому що близько 75% зір у галактиці — червоні карлики. Саме навколо них найчастіше виявляються екзопланети в зоні населеності, хоча такі зорі відрізняються сильними спалахами та нестабільним UV-випромінюванням.

SPARCS вперше дозволить виміряти інтенсивність ультрафіолетового випромінювання, частоту та потужність спалахів, зміни активності в часі (від хвилин до місяців).

SPARCS — частина нової стратегії NASA:

  • перехід до дешевих наукових місій;
  • використання CubeSat як повноцінних наукових інструментів;
  • швидкі цикли розробки та запусків.

Такі апарати доповнюють великі місії та дозволяють вивчати явища, що потребують тривалих безперервних спостережень, які складно реалізувати на великих телескопах.

Чому це важливо для пошуку життя

Ультрафіолет відіграє ключову роль у долі атмосфер екзопланет. Під його впливом руйнуються молекули води та озону, змінюється хімічний склад атмосфери. Інтенсивне UV-випромінювання може повністю «здути» атмосферу планети. Саме тому дані SPARCS допомагають відповісти на головне питання сучасної астрономії: чи можуть планети біля червоних карликів бути населеними?

Технічні особливості апарата

SPARCS — це не просто науковий супутник, а демонстрація нових технологій:

  • формат: 6U кубсат (ультракомпактний супутник);
  • телескоп з ультрафіолетовими детекторами високої чутливості;
  • спостереження одночасно у двох діапазонах: дальній UV (~160 нм), ближній UV (~280 нм);
  • автономна система керування експозицією (важливо для спалахів зір);
  • тривалі безперервні спостереження завдяки орбіті.

Місія розрахована щонайменше на 1 рік наукової роботи.

Розробник і наукова команда

Розробником місії SPARCS є Arizona State University (ASU) — саме команда цього університету виступає головним виконавцем проєкту. Апарат було спроєктовано, зібрано та інтегровано на базі ASU, включаючи телескоп, програмне забезпечення та систему керування місією.

Ключовим партнером виступає NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL), яка розробила критично важливу частину наукового навантаження — ультрафіолетову камеру та детектори. Платформа супутника була надана компанією Blue Canyon Technologies, що відображає типову для сучасних місій NASA кооперацію університетів, державних центрів та приватного сектору.

Про місію SPARCS у новинах