Китай розвиває інфраструктуру супутникового інтернету, яка має забезпечити широкосмуговий зв’язок за межами покриття наземних мереж. У перспективі такі системи зможуть обслуговувати користувачів у віддалених районах, на морських маршрутах і в літаках, а також забезпечувати пряме підключення сумісних мобільних пристроїв до супутників. Один із ключових проєктів — угруповання Qianfan, відоме на міжнародному ринку як SpaceSail.
Нові орієнтири розвитку галузі опубліковано у плані Шанхая на 2027–2030 роки. Документ передбачає створення супутникової мережі із сумарною пропускною здатністю понад 150 Тбіт/с. Для міжсупутникового лазерного зв’язку встановлено цільову швидкість понад 400 Гбіт/с, а пропускна здатність окремого супутника має сягнути 100 Гбіт/с. Це цільові показники розвитку, а не характеристики вже розгорнутої мережі.
План також передбачає розвиток бортових обчислень із використанням штучного інтелекту — із цільовою продуктивністю понад 30 POPS на супутник. Крім того, планується розвивати прямий супутниковий зв’язок із мобільними пристроями та термінали для суден, літаків і наземного транспорту. Водночас можливості прямого підключення смартфонів відрізнятимуться від широкосмугового доступу через спеціалізовані термінали.
Угруповання Qianfan розробляє компанія Shanghai Spacecom Satellite Technology. У довгостроковій перспективі воно має налічувати понад 15 000 супутників. Розгортання угруповання триває: для забезпечення глобального покриття та масштабного надання послуг знадобиться подальше розширення орбітальної й наземної інфраструктури.
План Шанхая передбачає виведення на орбіту понад 3000 супутників до 2030 року. Ця мета стосується розвитку супутникового інтернету загалом, а не лише угруповання Qianfan. Крім нього, Китай розвиває й інші масштабні проєкти супутникового зв’язку, зокрема державну систему Guowang.
